Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> реферат на тему: Теоретичні основи політичного лідерства в сучасній політичній науці

Теоретичні основи політичного лідерства в сучасній політичній науці / сторінка 3

Назва:
Теоретичні основи політичного лідерства в сучасній політичній науці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,10 KB
Завантажень:
133
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Політична наука сформулювала й обгрунтувала функції сучасного політичного лідера, які розкривають зміст управління суспільством. Серед них: інтегративна (узгодження й об’єднання спільних ідей, цінностей і ідеалів); орієнтаційна (вироблення політичного курсу й програми діяльності); інструменталістська (проведення політичного курсу й вироблення механізму); мобілізаційна (проявляється в умовах глибоких перетворень у суспільстві); соціального арбітражу й патронажу (в умовах надмірного засилля й сваволі чиновників); легітимації політичного порядку.

Англійський політолог Д. Томпсон запропонував власне тлумачення функцій сучасного політичного лідера, яке полягає в: 1) створенні політичної коаліції на основі вміння переконувати й вести переговори; 2) визначенні програми дій і формуванні політики; 3) здатності викликати оптимізм та ентузіазм; 4) формуванні й підтриманні власного іміджу; 5) доборі й вихованні ефективного управлінського персоналу; 6) збиранні й умілому використанні інформації; 7) своєчасному вирішенні насущних проблем суспільства.

Отже, прагматичний підхід до виконання лідерських функцій дозволяє результативно й універсально вирішувати основні управлінські завдання загальнонаціонального політичного лідера. В сучасних умовах переважна більшість лідерів держав прагнуть здійснювати управлінські функції у відповідності зі своїми індивідуальними (інтелектуальними й організаторськими) здібностями, властивостями темпераменту, професіоналізмом найближчого оточення, якістю керівної еліти, соціально-економічним і внутрішньополітичним станом суспільства, міжнародним статусом країни тощо.

Політична наука прагне всебічно аналізувати й оцінювати діяльність сучасних політичних лідерів у комплексі з усіма вищезгаданими функціями й факторами. У цій справі чимало труднощів, особливо при вивченні лідерства в перехідних соціально-політичних формаціях, що склалися на пострадянському просторі. Труднощі в оцінці політичних лідерів нових держав і політичних систем полягає в тім, що вона дається не тільки вченими-суспільствознавцями, але й діючими політиками різного рангу й засобами масової інформації, оцінна шкала яких досить кон’юнктурна та суб’єктивна. На жаль, і деякі суспільствознавці йдуть на налигачі у політиків і політичних оглядачів, приклеюючи неприємні, а іноді й образливі ярлики тим або іншим політичним лідерам, особливо зарубіжним. Виникає ситуація подвійних стандартів, притаманна політикам і публіцистам, але зовсім неприйнятна для представників політичної науки. Нам здається, що об’єктивна оцінка лідерів має формуватися на реальних результатах їх діяльності, а критеріями такої результативності можуть бути досягнення або провали у всіх сферах життєдіяльності суспільства, рівень підтримки власним населенням, а не суб’єктивні думки зарубіжних оракулів.

Науково-теоретична розробка проблеми типологізації політичного лідерства одержала розвиток у численних працях політологів ХХ сторіччя. Родоначальником цього наукового напряму вважається німецький політичний мислитель М. Вебер. Його концепція визначення трьох типів лідерства - традиційного (вожді племен і монархи), рутинного (демократично обрані глави держав і інших управлінських структур) і харизматичного (видатні політики) – стала не тільки основною, але й дала імпульс формуванню численних наукових шкіл типології політичного лідерства. Серед найбільш відомих теоретиків політичного лідерства слід назвати англійських політологів К. Ходжкінсона та С. Джібба, француза Е. де Боно, американку М. Г. Херманн, а також Р. Стогділла, Ж. Блонделя, Р. Арона та інших.

К. Ходжкінсон у працях „Філософія адміністрування” (1978 р.) і „Філософія лідерства” (1983 р.) запропонував власну класифікацію лідерства, що передбачає чотири основні його типи: „лідер-кар’єрист”, „лідер-політик”, „лідер-технік” і „лідер-поет”. Учений вважає, що й такі визначення не можуть дати вичерпну характеристику тому чи іншому типу лідера. Тут багато що залежить від політичної ситуації і середовища, у якому здійснюється лідерство, від особистих здібностей лідера, а також від якісних особливостей соратників та найближчого оточення. Цікаві висновки дослідника стосовно кожного архетипу лідера: „лідер-кар’єрист” виступає залежно від різних обставин як хижак або опортуніст, „лідер-політик” – як демагог або демократ, „лідер-технік” – як бюрократ або технократ, „лідер-поет” – як захисник або маніяк.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему: Теоретичні основи політичного лідерства в сучасній політичній науці

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок