Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> реферат українською: Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні

Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні / сторінка 5

Назва:
Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,14 KB
Завантажень:
22
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Економічна еліта, що формує фінансово-промислові групи, змушена шукати альянсів з політичною та адміністративною елітами; її успіхи залежать переважно від уміння знаходити компроміс між ринковими відносинами й державно-адміністративним тиском, а також тиском з боку конкурентних соціальних мереж.

У процесі кристалізації елітних мереж на початку 2000-х років, за оцінками експертів, визначилися як найвпливовіші, з розгалуженими політичними структурами, такі мережі, що мають певну (хоча й дуже умовну) регіональну прив’язку: а) „дніпропетровська”, що сформувалася навколо Президента Л. Кучми й підтримується низкою впливових „партій влади”, які змінювали свої назви та провідних осіб, б) „київська”, ключовими фігурами якої стали В. Медведчук і Г. Суркіс, в) „донецька”, що гуртується навколо Р. Ахметова (глава компанії System Capital Management) і С. Тарути (лідер Індустріального союзу Донбасу), а також В. Януковича і г) опозиційна (умовно, оскільки в ній діють представники урядів минулих років) мультиядерна мережа переважно „центрально-західного” походження, політичним лідером якої став В. Ющенко.

Між мережами міцніючих еліт точиться гостра боротьба, що засвідчує більше двох третин експертів. Причому, продовжується саме боротьба за виживання, а не суперництво інтересів за правилами. Ця боротьба має не тільки економічний, але й політичний характер. Політична боротьба за панування, за можливість політично й адміністративно контролювати конкуренцію на економічному ринку, у тому числі й приватизацію стратегічних об’єктів, що лишилися в державній власності, контролювати лояльність громадян істотно посилювалася у 1998 – 2003 роках та 2004 року – напередодні та в процесі президентських виборів, набуваючи дуже жорстких форм.

З травня 2003 по квітень 2004 року найгостріші політичні зіткнення, за якими стояли, передусім, інтереси мереж еліт, відбувалися навколо запропонованої конституційної політичної реформи, спрямованої на зміну політичної системи і, таким чином, убезпечення позицій тих елітних мереж, що спромоглися найтісніше зростися з владою. З провалом політичної реформи під тиском опозиційних сил політична боротьба безпосередньо перейшла в русло президентської виборчої кампанії. Не випадково напередодні виборів (квітень – липень 2004 року) ситуація з великомасштабною приватизацією принципово змінилася: найдорожчі та найпривабливіші державні об’єкти, що раніш не продавалися, стали швидко приватизуватися за низькими цінами. Тільки за цей короткий період було приватизовано такі потужні підприємства, як Криворізький металургійний комбінат, холдинг „Павлоградвугілля”, Криворізький залізорудний і Докучаївський флюсо-доломітний комбінати, холдинг „Укррудпром”. З цих об’єктів тільки холдинг „Укррудпром” був поділений між різними власниками. Тоді ж компанія SCM (Р. Ахметов) спільно з Індустріальним союзом Донбасу за лічені дні придбала власність на суму майже 4 мільярди гривень – більше, ніж всі інші фінансово-промислові групи, разом узяті. Цілком очевидно, чиї інтереси стоять за такою швидкою і масштабною приватизацією потужних підприємств [8; 15].

Після провалу політичної реформи під загрозою можливої кардинальної зміни влади відбулося об’єднання тих мереж еліт, що за останні роки, по суті, зрослися з владою і яким, у зв’язку з цим, „є що втрачати” – „донецької”, „київської” і, значною мірою, „дніпропетровської” навколо В. Януковича як кандидата у Президенти України. Опонентом стала багатоядерна мережа переважно центрально- і західноукраїнського походження на чолі з кандидатом у Президенти В. Ющенком. Цей процес ознаменував поляризацію політико-економічних макроінтересів у суспільстві та елітних мереж, що стоять за ними. На відміну від першої, „об’єднаної” мережі економіко-політичних еліт, фінансово-промислові групи, що входять до другої, „багатоядерної” мережі, не такі потужні. Вони діють в обмеженому колі галузей економіки й більше зв’язані з національною, у певній мірі – із західною економікою та в набагато меншій мірі – з російською. Саме тому виникають побоювання можливої реприватизації власності у випадку перемоги „багатоядерної” мережі за результатами президентських виборів 2004 року, що може бути здійснено двома основними шляхами: а) продовженням політики „захоплення держави” задля встановлення контролю над частиною державної власності, що ще лишилася; б) створенням умов (особливо завдяки активному залученню іноземних інвестицій, ймовірному зниженню корупції), за яких вплив нинішніх економічних еліт з „об’єднаної” економіко-політичної мережі буде поступово скорочуватися, що, можливо, стане стимулом процесу відокремлення економіки від політики в українському посткомуністичному суспільстві.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок