Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні

Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні

Назва:
Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
27,14 KB
Завантажень:
22
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
У статті висвітлюються проблеми: а) зв’язок особливостей структурування інтересів економіко-політичних еліт в Україні та ринкових перетворень; б) роль аль’янсу з політичною владою у зміцненні мережі економічних еліт; в) як можуть змінитись орієнтації України на зближення з Євросоюзом після президентських виборів 2004 року. Висловлюється думка, що зміцнення мереж економіко-політичних еліт до початку 2000-х років ускладнювалося особливостями ринкових реформ, процесу приватизації, украй низьким припливом іноземних інвестицій. Автор обґрунтовує висновок про поляризацію в 2004 році політичних і економічних макроінтересів у суспільстві та мереж еліт, які їх підтримують, а також про нагромадження домінуючими елітними мережами „критичної маси” європейського вибору, який має посилюватися незалежно від перемоги будь-якої мережі у президентській виборчій кампанії.

Ринкові реформи відкрили шлюзи для трансформаційних процесів, плюралізації відносин власності і влади, первинному нагромадженню капіталів і формуванню на цій основі ринкових відносин, нових економічних класів та еліт.

Суспільства державного соціалізму починали рух до ринково-капіталістичної економіки і демократії на межі 1980 – 1990-х років у складних умовах. Через колапс попередньої системи їм бракувало сильної держави, громадянського суспільства, розвинених ринків, первинних капіталів, необхідних правил гри та специфічних гравців. За образним висловом І. Селені і його співавторів, це було будівництво „капіталізму без капіталістів” [1] і (продовжимо цю думку) демократії без розвиненого громадянського суспільства.

В результаті системних трансформацій до початку 2000-х років країни Центральної, Східної Європи і колишнього СРСР, яких у минулому так чи інакше поєднувала система державного соціалізму, прийшли з різними результатами. Розбіжності посилювалися геополітичними імпульсами, а з 2004 року, із входженням кількох колишніх країн державного соціалізму до ЄС та одержанням деякими іншими статусу кандидатів у члени ЄС, вони набули інституціональних форм, що закріпили на найближчі роки жорстке розмежування цих держав.

Попри те, що невдовзі після проголошення незалежності Україна заявила про бажання прямувати до Євросоюзу (і спочатку цей рух обіцяв позитивний результат), вона й донині не стала навіть кандидатом на другу хвилю входження. Проте головний виклик для України має ендогенний характер, на який повинна була відповісти протягом 1990-х – початку 2000-х років, передусім, еліта, як політична, так і економічна та інтелектуальна.

Не вдаючись у дискусію про сутність і специфічні риси еліт, продовжимо логіку визначення, даного Дж. Хіглі та його співавторами, і в цьому дослідженні під національними економічними елітами будемо розуміти тих, хто контролює найзначніші ресурси в суспільстві, утримує стратегічні позиції у великих економічних організаціях та має можливості цілеспрямовано, регулярно впливати на процес вироблення і прийняття державних рішень [5].

Отже, склад економічної еліти можна диференціювати за основними критеріями, які сукупно формують її складну матричну структуру: володіння і\або управління підприємствами (чи галузями), форма власності підприємств, масштаби і спрямованість економічної активності, способи впливу на державну владу (проникнення у владні структури, участь у впливових політичних організаціях і рухах, у переговорних механізмах із владою).

Фактором формування і зростання впливу таких груп стала інституціоналізація приватної власності і ринків, що забезпечило нагромадження і легітимацію капіталів. Однак вплив цих груп не обмежується ні капіталом, ні формальним процесом підготовки і прийняття рішень, ні офіційними позиціями в структурах політичної влади чи участю в переговорних механізмах. Велику роль відіграють неформальні канали відносин, соціальні мережі, за допомогою яких може відбуватися обмін економічного капіталу і можливостей ним розпоряджатися для політичної підтримки економічних прагнень представників групи. Інституціоналізація соціальних мереж (до яких залучаються „потрібні” і „свої” люди), що відбувається паралельно з інституціоналізацією ринкової економіки, дозволяє економічним елітам використовувати цей надійний засіб утримання наявних та одержання нових вигод. Саме тому особливості української економічної еліти і пропоную розглянути в контексті інституціоналізації приватної власності та ринків і вбудовування цих процесів в соціальні мережі, що існуюють, відтворюються і утворюються.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Структурування інтересів економіко-політичних еліт у процесі ринкових перетворень в Україні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок