Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Антропологічні стратегії та цілительні практики в середньовічній культурі (ХІІ-ХІVст)

Антропологічні стратегії та цілительні практики в середньовічній культурі (ХІІ-ХІVст)

Назва:
Антропологічні стратегії та цілительні практики в середньовічній культурі (ХІІ-ХІVст)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
20,81 KB
Завантажень:
28
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Кожна історична епоха витворює свою, тільки їй притаманну культуру, свою "духовну авру", формує певний, властивий лише їй тип колективної свідомості, а відтак, і своє уявлення про джерела хвороб, способи їх подолання, а отже, й уявлення про сутність медичної діяльності. У ХІІ-ХІІІ століттях в західноєвропейській культурі відбувся процес " народження" проблематики тіла, здоров'я і хвороби, життя й смерті, прослідковується інтенсивна медикалізація культури. Бурхливий розвиток середньовічної медицини підштовхнув тогочасних мислителів до філософських рефлексій щодо природи медичної діяльності, її особливостей. В цій розвідці ми спробуємо відтворити середньовічні погляди на природу медичної діяльності, тобто дослідити середньовічну ідею медицини.

"Середні віки – це наше дитинство, до якого необхідно повертатися постійно, повертатися за анамнезом". Умберто Еко, відомий медієвіст і письменник, таким чином спробував пояснити і виправдати свою спокусу Середньовіччям. Демократичне суспільство, банківська економіка, утилітарний підхід до знання, самостійні міста, технологічний розвиток, експериментальна наука, медикалізація людського становища - усі ці проблеми сучасної культури сягають своїми витоками означеної епохи. Все є взаємопов'язаним, в серцевині новочасної культури присутнє Середньовіччя як певний смисловий пласт.

Але в історії ідей, окрім Великої Єдності, зустрічаються лакуни й розриви. Адже кожна історична епоха витворює свою, тільки їй притаманну культуру, свою "духовну авру", формує певний, властивий лише їй тип колективної свідомості, а відтак і своє уявлення про джерела хвороб, способи їх подолання, а отже, й уявлення про сутність медичної діяльності, тобто витворює свою ідею медицини. Процес кристалізації цієї ідеї є тривалим, динамічним, комплексним, здійснюється під впливом різнотипних духовних, психологічних і соціальних чинників. В цій роботі ми спробуємо відтворити середньовічні погляди на природу медичної діяльності, тобто дослідити середньовічну ідею медицини.

Перш ніж приступити до реконструкції середньовічної ідеї медицини, ми розглянемо погляди на причини тілесної патології й тогочасні цілительні практики.

Практично вся середньовічна медицина спирається на гуморальну теорію Гіппократа-Галена. Найбільш повно, з точки зору дослідників, вона викладена в трактаті "Про природу медицини".

Головне тут - чітке визначення чотирьох рідин, які стають первинними сутностями організму, вихідними його елементами. Саме число 4 - це результат перенесення філософської концепції Емпедокла у сферу знань про людину та людський організм. Характерне для всієї грецької медицини уявлення про здоров'я і хворобу, про організм, що за своєю первосуттю є "сумішшю" певних елементів, бере витоки у вченні Алкмеона Крітонського. Правильне їх співвідношення (ісономія) визначає здоров'я, переважання ж якогось з елементів призводить до порушення рівноваги в тілі (монархії) і, тим самим, до хвороби. Це загальне місце усіх медичних теорій античності. Різнотлумачення стосується лише питання про первинні елементи, їх вибір і, як правило, співвідноситься з якоюсь філософською і медичною інтерпретацією доктрини про першоелементи універсуму, але між філософською і медичною інтерпретацією існує певна дистанція. Для медичних теорій характерна чуттєва конкретизація першоелементів.

Людське тіло, за Гіппократом, містить у собі 4 основні рідини (соки): кров, слиз, чорну і жовту жовч. Перевага в організмі тієї чи іншої рідини зумовлює темперамент людини. "Кожна хвороба має свою природну причину, і все відбувається лише згідно з природою". У виникненні захворювань пріоритетну роль відіграють зовнішні фактори: особливості клімату, ґрунту, води, характер харчування. Згідно з теорією Галена, чотири основні рідкі частини людського тіла утворюються від чотирьох первинних елементів. Ці елементи й характерні для них якості ніде не зустрічаються в чистому вигляді, а тільки як різні їх комбінації з переважанням одного з елементів. Правильна суміш елементів, соків і якостей складає "натуру", тобто врівноважену життєдіяльність організму, котра виражена станом повного здоров'я.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Антропологічні стратегії та цілительні практики в середньовічній культурі (ХІІ-ХІVст)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок