Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Шотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського суспільства

Шотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського суспільства

Назва:
Шотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського суспільства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
29,70 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Анатолій Карась, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії Львівського національного університету ім. Івана Франка

У статті розглядається теорія громадянського суспільства Шотландського просвітника Адама Фергюсена. Її актуальність реабілітується в наші дні викликами, здійсненими з приводу однобічного розвитку ринку у посткомуністичному соціальному просторі та культивованими в ньому одномірними комерційними інтересами.

1. Громадянське суспільство як етичний ідеал

Емпірично інтерпретований розум і відповідні йому громадянські закони накладали обмеження на розуміння джерел моральної поведінки людини і ставили під сумнів такі важливі у громадянському житті цінності, як моральне значення обов'язку і зобов'язання. Моральне життя, посуті, усувалося з публічної сцени і зводилося до приватної чи навіть інтимної царини індивіда, як справа не розуму, а виключно чуттєвості та емоцій. Непорозуміння надходило з усвідомлення того, що переважно всі екстремні життєво важливі спонуки активності людини не прораховувалися розумом, а виникали з її чуття і захоплення чимось. Названа проблема знайшла своє висвітлення у шотландських просвітників. Зокрема Адам Сміт залишив працю "Теорія морального чуття". Для нашого дослідження важливішою є знаменита свого часу книга Адама Фергюсона (1723-1816) "Есе про історію громадянського суспільства" (1761).

У працях Сміта і Фергюсона закладена нова інтерпретативна основа пояснення взаємодії індивіда і суспільства. Натомість Локковому правовому дискурсу, участь в якому беруть віра і Божий промисел, пропонувалася концепція морального чуття і природної симпатії. За її допомогою шотландці прагнули знайти синтез між егоїзмом і альтруїзмом, пристрастями і розумом, приватним і публічним, індивідуальним і суспільним. Соціальність мислилася як зіткана з безлічі протилежностей, що набувають певної стійкості на основі природної взаємоприхильності. Адам Сміт виходив з того, що моральною основою індивідуального життя є потреба у визнанні та пошані з боку інших людей. (Даний мотив знайде собі прихильника в особі Геґеля.) Не позбавлене сміливості твердження А.Сміта про те, що економічна активність людей випливає з неекономічних потреб людини у визнанні та схваленні. Він був переконаний, що визначена ним "арена обміну" в економічній сфері має своїм підгрунтям укорінені соціальні цінності, які своєю чергою співмірні з головними "вузликами" мережі взаємовизнання індивідів. Таким чином, громадянське суспільство набувало значення водночас і морального, й економічно-ринкового характеру. "Арена обміну цінностей", як складова громадянського суспільства, є витканою з інтересів громадян, які знайшли або шукають визнання своєї праці і присутності у світі, перетворюючись на самостійних індивідуальностей під впливом "тисяч інших чинників", аніж корисливість. Це була соціальність (арена обміну взаємовизнанням), що мала значення етичності, у контексті якої індивіди виражають свою моральну природу, яка набуває характеру звичаїв і традицій. Джерелом такої етичності є природна доброзичливість, яку людина покликана виявити в собі. Яким чином це здійснюється, оповідає, власне, "історія" громадянського суспільства Фергюсона.

Книга Фергюсона мала упродовж півстоліття колосальну популярність - свідчення на користь його аргументів - і разом з книгою "Інститут моральної філософії" (1769) принесла авторові славу в цілій Європі. Її прихильно зустріли Гольбах, Якобі, Вольтер, Гердер, Новаліс, Геґель. Під її впливом в Німеччині увійшло в широкий вжиток поняття "burgerliche Gesellschaft", вона використовувалася в Московському університеті. За життя автора книга перевидавалася сім разів і ще три рази пізніше. Інтерес до неї не пропав донині. Хоча сучасна інтерпретація громадянського суспільства значно відрізняється від концепції Фергюсона, основні поняття і проблематика громадянського суспільства набули пріоритетного характеру з його подачі. Серед тих, кому книга не сподобалася, був Давид Г'юм, один із щирих друзів Фергюсона. Г'юм заледве приховував розчарування, причина якого не цілком ясна для дослідників. Ймовірно, що її загальний настрій, - говорилося, що книга "трояндозапашна й анімаційна", - не припав до смаку великому скептикові Г'юму. Він також вважав її занадто шотландською за духом і за термінологією.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Шотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського суспільства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок