Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Якісні характеристики політико-семантичного простору сучасного українського суспільства

Якісні характеристики політико-семантичного простору сучасного українського суспільства

Назва:
Якісні характеристики політико-семантичного простору сучасного українського суспільства
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,08 KB
Завантажень:
28
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Аналіз політико-семантичного простору як сучасного українського суспільства загалом, так і окремих, більш або менш специфічних соціальних груп дав підстави для формулювання тези про семантичний ізоморфізм політичної свідомості або, радше, про часткову неізоморфність політико-семантичних просторів різних соціальних суб'єктів.

Порівняльне вивчення свідомості різних суб'єктів (носіїв) є можливим лише за умови значної змістової та структурної аналогічності утворюваних цією свідомістю політико-семантичних просторів. Ці різні простори мають бути ізоморфними один одному, інакше-бо їх зіставлення і якісне порівняння стає неможливим.

За великою міркою цілковито ізоморфних просторів не буває взагалі — ані індивідуальних, ані групових, ані масових. Навіть більше, зафіксований сьогодні простір індивіда чи групи з плином часу розвивається, змінюється і відтак перестає бути ізоморфним самому собі. За приклад тут можуть правити варіанти політико-семантичного простору сучасного українського суспільства, реконструйованого за даними досліджень 1994, 1995 і 1996 рр. В основі всіх цих просторів лежать аналогічні фактори — ставлення громадян до політичних та економічних реформ і ставлення до незалежності та національного відродження. Але за рік—два відбулися істотні зміни. Спочатку в змісті першого фактору зросла питома вага економічних питань, які за своїм значенням майже зрівнялися з ідеологічними, а потім цей фактор розщепився на два окремі. Зміст другого фактору дедалі більшою мірою зосереджувався навколо мовної проблеми.

Зрозуміло, що чим ближчими за своїми змістовими та структурними характеристиками є різні семантичні простори, тим точнішому й ґрунтовнішому порівнянню вони піддаються.

Очевидно, найбільше аналогій політико-семантичний простір українського суспільства може мати з просторами інших пострадянських спільнот, насамперед народів, що є найближчими до українців своїм менталітетом та історичними долями, — білорусів, росіян, молдован. Що віддаленішими є народи, то більше відмінностей виявлятиметься між відповідними просторами.

Водночас десятиріччя спільного перебування у складі Російської імперії та Радянського Союзу привели до формування потужних семантичних шарів, які є схожими, подібними у свідомості всіх народів, що їх населяли. Є навіть підстави говорити про наявність таких собі "радянських" архетипів, які істотно відрізняють сьогоднішню свідомість мешканців пострадянських країн від свідомості громадян інших, хоча б і сусідніх, держав.

Річ тут не тільки в значущості тих чи тих політичних проблем для масової (індивідуальної, групової) свідомості. Ідеться й про специфіку їх бачення, суб'єктивного відображення громадянами — представниками різних суспільств, різних соціальних груп. Адже безумовно по-різному сприймають та оцінюють економічні реформи або державну незалежність представники наукової інтеліґенції і працівники сфери обслуговування, студенти і пенсіонери, військовослужбовці і працівники сільського господарства. Так, наприклад, у вже згадуваних дослідженнях київська молодь як відносно проґресивніша та освіченіша соціально-демографічна група виявила здатність до тоншої диференціації політичних реалій, ніж сукупна більшість громадян республіки, і майже на два роки раніше продемонструвала ті тенденції, які згодом поширилися на свідомість усього суспільства.

Відрізняється між собою, і вельми істотно, структура поглядів мешканців різних реґіонів України, передовсім Сходу і Заходу. А ще більшою могла б виявитися різниця між політико-семантичними просторами громадян України і, наприклад, держав Балтії, Закавказзя, Середньої Азії.

Видається правдоподібним припущення, що саме більша чи менша неізоморфність політико-семантичних просторів індивідів і груп є основною психологічною причиною їхнього ідеологічного та політико-психологічного егоцентризму.

Дослідження, що проводяться на основі моделей політико-семантичних просторів, актуалізовують проблему порівняння різних просторів, зведення їх до якогось "спільного знаменника". Кожний окремо взятий політико-семантичний простір має, зрозуміло, складну структуру. Одна з головних його характеристик полягає в неоднорідності, нерівномірності, негомогенності політико-семантичного простору.

Річ, однак, не лише в тому, що належить знати і зважати на ті чи ті якісні характеристики даного явища. Ідеться про те, що отримуваний у дослідженнях негомогенний семантичний простір — це лише модель простору реального, якому саме й притаманна більша чи менша хаотичність, невпорядкованість, сумбурність. Можна гадати, що цей реальний простір є ще більш негомогенним, ніж простір-модель. Адже вже сама процедура психосемантичного дослідження неминуче впорядковує, систематизовує його, вичленовує основне (тобто, власне кажучи, моделює), тоді як реальна політична свідомість виявляється незрівнянно складнішою, різноплановішою та багатомірнішою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Якісні характеристики політико-семантичного простору сучасного українського суспільства

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок