Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> До проблеми екстремалізації масової політичної свідомості та поведінки

До проблеми екстремалізації масової політичної свідомості та поведінки

Назва:
До проблеми екстремалізації масової політичної свідомості та поведінки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,20 KB
Завантажень:
39
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Принцип динамічної рівноваги процесів екстремалізації і нормалізації масової політичної свідомості та поведінки означає наявність двох постійних, протилежних за своєю суттю, але взаємозумовлюваних тенденцій у розвитку масових настроїв. Ці настрої перебувають у стані змін і коливань, що виявляються в посиленні, загостренні крайніх, категоричних, безкомпромісних думок, поглядів, постав, які особливо сильно відрізняються від загальноприйнятих, найбільш поширених, усталених.

Такі специфічні настрої виникають і формуються як своєрідна соціально-психологічна відповідь на проблеми й недоладності суспільного розвитку, що їх так чи так повністю уникнути неможливо. Тому ці процеси є неминучими і притаманними будь-якому суспільству, на кожному етапі його розвитку. Різниця тут полягає в конкретному змісті відхильних явищ та їх інтенсивності.

Оскільки далеко не всі суперечності суспільного розвитку дістають урешті-решт розв'язання, процеси екстремалізації масової свідомості мали б неминуче досягати максимального ступеня вираженості та спричиняти масові руйнівні ексцеси. Здебільшого, однак, до цього справа не доходить, і насамперед через те, що водночас у суспільстві їм протидіють тенденції нормалізації масової свідомості. Вони, ці тенденції, спонукають основну масу громадян посідати всереднені або близькі до них, помірні й помірковані позиції.

Індивідуальні та групові механізми такого політико-психологічного всереднення бувають дуже різними або, радше, являють собою складні поєднання вельми різноманітних механізмів.

Як це звичайно буває, виділити, виявити механізми нормалізації набагато важче, ніж механізми протилежного процесу — екстремалізації. Норма — це щось таке, що є саме собою зрозумілим, звичайним, усталеним і банальним. Нормальні явища індивідуальної, групової або масової психіки сприймаються як певна даність і здебільшого не привертають до себе уваги.

Інша річ, коли йдеться про ситуації й стани, що відхиляються від норми. Через такі відхилення екстремальні явища, що вибиваються поза усталене і загальноприйняте, мимоволі привертають увагу як обивательську, так і, більш свідомо, дослідницьку. Симптоми і механізми екстремалізації легше піддаються науковому аналізові, оскільки вони яскравіше виділяються на тлі поширеної, звичної норми.

Досить часто екстремалізація масової політичної свідомості може набирати вигляду поляризації ідейно-політичних поглядів. Проте поляризація має свої специфічні характеристики, через що її не слід ототожнювати з екстремалізацією.

По-перше, поляризація має означати обов'язкову наявність принаймні двох протистоячих соціальних груп, представники яких із тих чи тих принципових питань займають діаметрально протилежні позиції. Натомість екстремалізація може виявлятися у зсуві масових настроїв лише в один бік, хоча наявності носіїв протилежних поглядів, бодай невеликою кількістю, практично ніколи не можна виключати.

По-друге, поляризація теоретично є можливою в рамках масової норми, коли існуючі настрої поділяють суспільство на дві частини, але при цьому не виштовхують більш-менш значних груп за межі нормального стану. На практиці ж масштабна поляризація масової свідомості по суті неминуче призводить до утворення екстремістськи настроєних груп громадян, готових заради обстоювання певної ідеї на неадекватно радикальні дії.

Екстремалізація масової політичної свідомості може виявлятися як у формі цілеспрямованої політичної діяльності організованих груп населення, так і у вигляді так званої протестної поведінки. Характерними прикладами останньої можуть бути, зокрема, такі типові зразки електоральної поведінки, коли виборці ухиляються від участі в голосуванні, укидають незаповнені бюлетені або викреслюють усі запропоновані кандидатури. При цьому порівняно вищу схильність до протестної поведінки виявляють звичайно ті верстви населення та окремі громадяни, у яких сильніше виражено властивості люмпенської психології.

Видається слушним зазначити, що на співвідношення процесів екстремалізації і нормалізації, на ступінь вираженості протестної поведінки і люмпенських настроїв у суспільстві великим (чи не вирішальним) чином впливає взаємодія свідомого і несвідомого. При цьому посилення впливів несвідомих компонентів масової політичної свідомості, її ірраціоналізація призводять до наростання екстремістських, протестних і люмпенських настанов. А такий результат своєю чергою посилює значення несвідомого в політичній сфері, підсичує його. Політичне несвідоме надає екстремістській поведінці ще більшої емоційної напруженості та імпульсивності, істотно утруднює її евентуальну нормалізацію. Коли ж ідеться про поведінку центристську або, радше, аполітичну, то тут вплив несвідомого дає ніби протилежний ефект, зумовлюючи в частини її суб'єктів підвищену пасивність, байдужість, знеохочення, але водночас збільшує загрозу потенційного вибуху — екстремалізації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: До проблеми екстремалізації масової політичної свідомості та поведінки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок