Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> реферат: Марчак Микола Макарович - керівник уряду УРСР

Марчак Микола Макарович - керівник уряду УРСР / сторінка 2

Назва:
Марчак Микола Макарович - керівник уряду УРСР
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,23 KB
Завантажень:
15
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Не відповідає дійсності твердження М. Хрущова, що РНК УРСР була «чистою»: «не було голови Раднаркому, не було й заступників». Керівник уряду республіки (М. Бондаренко) справді перебував під арештом і слідством у Москві. Але на момент приїзду до Києва М. Хрущова на своїх робочих місцях були, принаймні, три заступники голови Раднаркому України: досвідчений К. Сухомлин, призначений другим заступником керівника уряду УРСР рішенням політбюро ЦК КП(б)У від 2 вересня 1937 р. із залишенням за ним посади голови Держплану республіки, а також два перших заступники — М. Марчак та згаданий М. Хрущовим Я. Тягнибіда. Двох останніх політбюро ЦК КП(б)У затвердило 29 жовтня 1937 р., маючи вже, вочевидь, інформацію про арешт у Москві голови РНК УРСР М. Бондаренка.

За наявними відомостями, виконуючим обов’язки голови Раднаркому УРСР у межичассі від відрядження до Москви й арешту М. Бондаренка і до призначення Д. Коротченка у лютому 1938 р. був М. Марчак. Такої думки, зокрема, дотримується відомий історик і політолог Р. Конквест, який в одній із своїх праць називає М. Марчака виконуючим обов’язки голови РНК України. Підтверджував це і Я. Тягнибіда під час «слідства» у власній «справі». Так, 27 червня 1938 р. у протоколі допиту Якова Хомича читаємо: «Днів через два-три після мого призначення до Раднаркому у Косіора зібралися: Петровський, Марчак, Сухомлин і я — Тягнибіда. По Раднаркому були розподілені тоді офіційні функції поміж мною й Марчаком». І далі: «Марчак виконував обов’язки Голови Раднаркому УРСР і також провадив широку підривну роботу, особливо у сільському господарстві України».

19 лютого 1938 р. у вузькому колі (9 осіб) відбулося засідання політбюро ЦК КП(б)У. Крім членів політбюро (М. Бурмистенко, Д. Євтушенко, Г. Петровський, М. Хрущов), присутні були члени ЦК КП(б)У К. Сухомлин та О. Шліхтер, РНК представляли М. Марчак та Я. Тягнибіда, НКВС УРСР — нарком О. Успенський. Першим питанням порядку денного стояло — «Про голову Ради Народних Комісарів УРСР». Було ухвалено: «Затвердити головою Ради Народних Комісарів УРСР тов. Коротченка Д. С., звільнивши його від обов’язків виконуючого обов’язки першого секретаря Дніпропетровського обкому КП(б)У. Просити ЦК ВКП(б) затвердити». 21 лютого 1938 р. Г. Петровський оформив цю партійну ухвалу постановою ЦВК УРСР.

М. Хрущову довелося таки виконати не зовсім приємну місію стосовно свого давнього знайомого — Я. Тягнибіди. 20 травня 1938 р. саме за його інформацією «Про звільнення т. Тягнибіди Я. Х. від посади заступника голови Ради Народних Комісарів УРСР» політбюро ЦК КП(б)У ухвалило усунути Я. Тягнибіду від посадових обов’язків «як такого, який не справився з роботою». Одночасно за повідомленням першого секретаря ЦК КП(б)У від обов’язків заступника голови РНК та голови Держплану УРСР усунули й К. Сухомлина — за аналогічним обвинуваченням, а також «у зв’язку з тим, що протягом довгих років працював в оточенні ворогів і не допоміг партії викрити їх».

К. Сухомлина було ув’язнено 4 червня 1938 р., Я. Тягнибіду — 8 червня. 20 червня 1938 р. у службовому кабінеті в РНК заарештовано і М. Марчака. На відміну від своїх колишніх колег, він все ще виконував обов’язки заступника голови уряду і був депутатом ВР СРСР.

Упродовж місяця Микола Макарович відкидав фальшиві обвинувачення, зробив навіть невдалу спробу самогубства, але надалі змушений був прийняти версію слідства. Обвинувачували його у приналежності до правотроцькістського підпілля в Україні, контрреволюційних зв’язках із колишнім директором Харківського тракторного заводу П. Свистуном (ув’язненим 26 травня 1938 р.), за завданнями якого М. Марчак, мовляв, «проводив шкідницьку роботу, спрямовану на зрив виконання виробничої програми ХТЗ та випуск неякісних тракторів», а також «підготовлював виведення з ладу заводу в момент виникнення війни». У 1937 р. через директора ХТЗ М. Марчак, за версією «слідства», нібито «встановив організаційний зв’язок з Косіором С., яким в інтересах організації був висунутий на посаду заступника голови РНК УРСР та одержав завдання очолити підривну роботу організації у народному господарстві України».

Закидали М. Марчаку й «популярний» тоді у слідчих колах «тероризм» — організацію й безпосередню участь у виконанні «терористичного акту проти секретаря ЦК КП(б)У тов. Хрущова». «Подільник» М. Марчака Я. Тягнибіда, також віртуальний «терорист», вкладав у вуста колишнього колеги такі слова: «Рано чи пізно все рівно нас впіймають і знищать, застрелю Хрущова, застрелюсь сам, і кінці у воду»...

Виїзна сесія Військової колегії Верховного Суду СРСР 22 вересня 1938 р. засудила колишнього заступника голови уряду УРСР до вищої міри покарання — розстрілу. Вночі з 22 на 23 вересня 1938 р. Миколу Макаровича стратили.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему: Марчак Микола Макарович - керівник уряду УРСР

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок