Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин

Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин

Назва:
Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,19 KB
Завантажень:
49
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Резюме. У даній роботі суспільні відносини розглядаються як сукупність культурних, політичних, економічних та соціальних підсистем. Запропонована міжгалузева ієрархічна модель, згідно з якою дані підсистеми за рівнем пріоритетів розташовуються у порядку від духовних цінностей до матеріальних. Проаналізовано особливості кожної з підсистем, а також сформульовано основні властивості цієї моделі.

Вступ

На перший погляд проблема побудови цілісної моделі опису суспільної системи здається не вирішуваною. Суспільні системи складаються з такої великої кількості об‘єктів, кожний з яких у свою чергу є складною системою, що врахування усіх можливих взаємозв‘язків та взаємних впливів видається неможливим [1].

Застосування ієрархічного принципу дозволяє значно спростити будь-яку модель, проте виникає питання про адекватність спрощеної ієрархічної моделі реальним процесам [2]. У процесі створення ієрархічної моделі доводиться нехтувати окремими менш важливими зв‘язками чи навіть об‘єктами при переході на більш високі рівні ієрархії.

Приймемо за робочу гіпотезу, що ієрархічний принцип є не лише одним з методів аналізу систем, а є одним з фундаментальних законів природи, який застосовується при створенні системи будь-якої природи: фізичної, біологічної, особистісної чи суспільної.

Наведемо декілька прикладів, які можуть проілюструвати дане твердження:

- чотири основні види взаємодії у фізиці: гравітаційні, електромагнітні, сильні та слабкі;

- чотири рівні організації живої матерії: клітина, тканина, орган та організм;

- чотири рівня людських потреб (за Маслоу): фізіологічні, у захищеності, у любові, у повазі;

- чотири форми суспільної організації: людина, родина, громада (село, місто), суспільство (регіон, держава).

Спостережене число чотири є необов‘язковим, хоча може бути спостереженим ще у багатьох випадках. Обґрунтування як кількості рівнів, так взагалі теорії ієрархічних рівнів у системах є окремою задачею [3,4].

В якості моделі суспільних відносин будемо розглядати структуру, яка складається з чотирьох компонентів: соціального, економічного, політичного та культурного (у роботі [5] замість культурного компонента використано ідеологічний).

Названі компоненти є важливою складовою кожного суспільства і в умовах швидкого зростання темпів економічного розвитку та інтеграційних процесів [1,6] неврахування існуючих зв‘язків може принципово змінити пріоритети розвитку суспільства. В умовах інформаційної глобалізації помилково вибрані пріоритети можуть призводити до глобальних наслідків у короткі терміни.

Розглянемо, яким чином ієрархічний принцип може бути застосований у суспільних відносинах. При цьому розглянемо нову ієрархічну модель, яку назвемо міжгалузевою.

Принципи міжгалузевої ієрархічної моделі

Існування ієрархічних взаємозв‘язків в окремих суспільних підсистемах таких, як державні установи, політичні партії, соціальні структури тощо, не викликає сумнівів. У будь-якій суспільній підсистемі спостерігаються чотири класи ієрархічних взаємозв‘язків: структурні, поведінкові, комунікаційні та організаційні.

Проте розглянемо такі суспільні підсистеми, зв‘язки між якими спостерігти досить важко. До таким підсистем віднесемо політичну, економічну, соціальну та культурну. Зазначимо, що під культурною підсистемою будемо розглядати усі існуючі в суспільному утворенні (в подальшому в якості прикладу будемо використовувати державу) суб‘єкти та організації, які займаються творчою діяльністю, а також усі збережені від попередніх поколінь результати такої діяльності. Такі результати можуть бути як матеріальними, наприклад, твори мистецтв, філософські та наукові трактати тощо, або нематеріальними, наприклад, національна ідея або домінуюча у суспільстві система поглядів на моральні питання. Згідно із концепцією, яку запропонував М.К. Реріх, до культури будемо відносити науку, мистецтво та релігію [7]. Кожна з названих підсистем є доволі незалежною і функціонує в межах держави самостійно. Виникає питання, чи такий вид рівноправних взаємовідносин між цими підсистемами є законним?

Перш ніж розглядати взаємозв‘язки між цими підсистемами, зупинимось коротко на кожній з них і дамо коротку характеристику.

1) економічна підсистема. З усіх прикладних наук економічна теорія є, можливо, найбільш розвинута. Існує безліч методик для оцінювання різноманітних параметрів діяльності підприємств чи більших економічних організацій. Така глибина проробки даного питання має безпосередню підставу – весь державний організм, будь-яка родина залежить від перебігу економічних процесів. Грошовий еквівалент існує майже для будь-якого об‘єкта. Проте, не зосереджуючись на подробицях, можна сформулювати основний принцип, на якому побудована економічна підсистема – принцип рівноправного конкурентного змагання. Це стосується ринкової економіки, оскільки централізовані економіки довели свою неспроможність.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Міжгалузева ієрархічна модель аналізу суспільних відносин

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок