Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> 1. Теологічний напрямок політичної думки періоду Середньовіччя. 2. Конституційний процес в Україні. 3. Характеристика політичних партій і блоків

1. Теологічний напрямок політичної думки періоду Середньовіччя. 2. Конституційний процес в Україні. 3. Характеристика політичних партій і блоків

Назва:
1. Теологічний напрямок політичної думки періоду Середньовіччя. 2. Конституційний процес в Україні. 3. Характеристика політичних партій і блоків
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,59 KB
Завантажень:
181
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
1) Теологічний напрямок політичної думки періоду Середньовіччя

Політична думка середньовіччя розвивалася в руслі теологічного світогляду, тобто оцінка владних відносин давалися в категоріях релігійної доктрини. Велике значення в цей період належить науковим поглядам Аврелія Августина.

Аврелій Августин (354-430 рр.) один із видних ідеологів християнської церкви. Його правові і політичні погляди викладені у праці “Про град Божий”, “Про вільну волю” та інших.

В розвинутій Августином християнській концепції історії людства, всі соціальні, державні і правові заклади і установи є наслідком гріховності людини. Сама гріховність визначена замислом бога-творця. Саме він наділив людину можливістю жити по-своєму, по-людськи, а не по-божому. “Не тим людина стала схожа на диявола, – пояснює Августин, – що має плоть, якої диявол не має, а тим, що живе сама по собі, тобто по людському... Таким чином, коли людина живе по-людському, а не по-Божому, він схожий на диявола”. При цьому само побажання людини жити не “по-людськи” а “по-Богу” породжується тільки божою благодаттю, яка низпосилається тільки “вибраним”.

Виходячи з того, Августин розділяє існування людського роду на два розряди. Одні люди живуть по-людськи, а інші по-божому. Умовно Августин називає їх “два гради”. Люди в яких живуть по плоті і по духу. Громадян земного граду породжує оторочена гріхом природа, а громадян граду небесного породжує благодать, яка вивільняє природу від гріха.

Погляди Августина на людську природу і людську історію відрізняються новизною, в його трактуванні відносин людини і християнського бога. Людина, на його думку, істота немічна і не в змозі своїми силами втекти від гріха, ні створити на землі будь-яке удосконалене суспільство. Добро і справедливість повинні перемогти дякуючи вічному порядку і авторитету божественності. Божественний порядок (в тому числі і на Землі) за Августином є найвищим благом і абсолютною нормою того, що повинно бути.

В процесі обґрунтування і проповіді своїх теологічних міркувань Августин звертається до правових питань. При цьому головну роль в його підході до права займають роздуми про вічний і непорушний закон який іде від Бога і діє в галузі людських відносин.

Вчення Августина користувалось великим впливом уже в стародавні часи. Римсько-католицька церква широко використовувала його вчення для обґрунтування своїх теократичних уявлень і претензій на владу. За заслуги перед церквою Августин був названий Блаженним.

Починаючи з часу Відродження розвиток наукового суспільствознавства потребував розчищення шляху від схоластики в політології. Початок цьому процесу поклали італійські вчені і політичні діячі. Виступаючи проти теологічних теорій держави і права вони готувала новий фундамент нового політика-правового світогляду, який пізніше буде названий юридичним. Згідно цього світогляду відносини створені державою і ґрунтуються на праві. Обов‘язковим є ідея рівності всіх перед законом, природне право та договірне походження держави.

2) Конституційний процес в Україні

Витоки українського конституційного процесу мають давні історичні традиції. Ще в період Київської Русі на віче укладалися договори між князем і народом, князем і його дружиною, що відображено в різних редакціях "Руської правди".

У новий час особливу роль у формуванні конституційних ідей в Україні відіграла Конституція Пилипа Орлика 1710 р., яка, хоч і не розглядала Україну як цілком самостійну державу, водночас установлювала низку демократичних для тієї доби державних Інститутів. У подальшому в Україні розроблялися такі конституційні проекти, як "Начерки конституції республіки" одного з членів Кирило-Мефодіївського братства Георгія Андрузького (1827-?) та більш докладний проект Конституції України під назвою "Вольный союз (Вільна спілка)". Його розробив 1884 р. український вчений і політичний діяч Михайло Драгоманов (1841-1895).

Значно радикальніший проект Конституції України було опубліковано у вересні 1905 р. в першому числі часопису Української народної партії "Самостійна Україна" під назвою "Основний закон "Самостійної України" спілки народу українського". Цей проект передбачав повну самостійність України, територія якої мала складатися з дев'яти земель.

Початок реального конституційного процесу в Україні слід пов'язувати з поваленням самодержавства та організацією у березні 1917р. Української Центральної Ради. І Універсал Центральної Ради започаткував становлення української державності й розглядався як "статут автономії України".

Віхою в розвитку конституційного процесу стало прийняття 3 липня 1917 р. II Універсалу Української Центральної Ради, що його можна розглядати як договір про порозуміння між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у Петрограді. У II Універсалі проголошувався намір підготувати проекти законів про автономний устрій України.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: 1. Теологічний напрямок політичної думки періоду Середньовіччя. 2. Конституційний процес в Україні. 3. Характеристика політичних партій і блоків

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок