Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Воля народу, її трансформацiя у державну волю. Теоретичнi i конституцiйнi питання державно-правової реформи

Воля народу, її трансформацiя у державну волю. Теоретичнi i конституцiйнi питання державно-правової реформи

Назва:
Воля народу, її трансформацiя у державну волю. Теоретичнi i конституцiйнi питання державно-правової реформи
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
21,90 KB
Завантажень:
2277
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Лiдiя КРИВЕНКО,

доктор юридичних наук (м. Київ)

Воля народу, її трансформацiя у державну волю. Теоретичнi i конституцiйнi питання державно-правової реформи

ОДНIЄЮ з найважливiших проблем української науки, зокрема юридичної, на сучасному етапi є теоретичне забезпечення державно-правової реформи. Пiдготовка i проведення цiєї реформи органiчно пов'язуються з Конституцiєю України. Йдеться про максимальне використання наявного в нiй потенцiалу. Водночас постає питання, суть якого полягає в необхiдностi вдосконалення конституцiйного фундаменту реформи, що також виступає i як її важлива складова.

Врозглядуваному контекстi на переднi рубежi висувається парламентська реформа.

Конституцiя України закрiпила здiйснення державної

влади на засадах її подiлу на законодавчу, виконавчу i судову (ст. 6). Це загальне положення, що втiлюється нормою-принципом,враховується i вiддзеркалюється у нормативному визначеннi Конституцiєю Верховної Ради України, яка конституюється - парламентом (ст. 75).

Сам факт закрiплення конституцiйного поняття Вер-

ховної Ради має велике позитивне значення, є реальним проявом переваги Конституцiї України, як i низки конституцiй iнших країн СНД, над основними законами захiдних держав, де аналогiчна дефiнiцiя здебiльшого не формулюється. Водночас дiюче конституцiйне поняття Верховної Ради України вимагає подальшого осмислення i вдоско-

Вiчс/9(66) 1997

налення. Це завдання обумовлюється особливою роллю

парламентського поняття. Вiд його чiткостi i повноти залежать адекватнiсть закрiплення конституцiйно-правового статусу Верховної Ради, стiйкiсть i якiсть її функцiонування, взаємовiдносин з органами виконавчої i судової влади, а також з iншими суб'єктами.

У такому контекстi дiюче нормативне поняття Верхов-

ної Ради поряд з достоїнствами має великий недолiк: воно однобiчне, оскiльки не втiлює iманентну рису названого органу. Її суть полягає в тому, що Верховна Рада - не тiльки єдиний орган законодавчої влади в Українi. Верховна Рада є також єдиним представницьким органом українського народу. Слiд наголосити на тому, що це положення проголошує Декларацiя про державний суверенiтет України: вiд iменi всього народу може виступати виключно Верховна Рада України. Жодна полiтична партiя, громадська органiзацiя, iнше угруповання або окрема особа не можуть виступати вiд iменi всього народу (гл.II).

Включення декларацiйного установлення в конститу-

цiйне поняття Верховної Ради має величезне теоретичне значення, що стосується також практики державно-правових вiдносин. Лише представницька риса Верховної Ради обумовлює i визначає її соцiальне призначення як єдиного органу в системi державної влади в Українi, через який український народ опосередковано здiйснює належну йому владу. Тiльки загальнодержавний представницький орган народу вправi трансформувати волю українського народу в державну волю шляхом прийняття законiв.

Вiдсутнiсть у конституцiйному поняттi Верховної Ради

її характеристики як єдиного представницького органу українського народу мiстить у собi двозначнiсть, неяснiсть, недомовку, туманнiсть, внаслiдок чого виникають деякi уявлення про представницький дуалiзм, що в теоретичному планi необгрунтовано, а в практичнiй площинi потен

цiйно шкiдливо i навiть небезпечно для суспiльства i держави.

Висновок щодо необхiдностi вдосконалення Конститу-

цiєю України нормативного поняття Верховної Ради пiдтверджує досвiд конституцiйної законотворчостi свiту, передусiм країн СНД. Вiн насичений рiзними модифiкацiями, в чому можна переконатись, звернувшись до конкретних норм основних законiв тих чи iнших держав. (ст. 94 Конституцiї Росiї). (ст. 49 Конституцiї Казахстану). (ст. 90 Конституцiї Бiлорусi). (ст. 60-I Конституцiї Молдови). (ст. 76 Конституцiї Узбекистану).

Порiвняльний аналiз дозволяє стверджувати, що серед наведених понять найбiльш оптимальним видається поняття парламенту Молдови, яке закрiплює молдовська Конституцiя.

Повертаючись до України i пiдсумовуючи дослiдження розглядуваного питання, можна запропонувати конституцiйне поняття Верховної Ради у такiй редакцiї: єдиним представницьким органом українського народу i єдиним органом законодавчої влади в Українi є парламент - Верховна Рада України.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Воля народу, її трансформацiя у державну волю. Теоретичнi i конституцiйнi питання державно-правової реформи

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок