Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> реферат українською: Консерватизм у Франції. Жозеф де Местр

Консерватизм у Франції. Жозеф де Местр / сторінка 5

Назва:
Консерватизм у Франції. Жозеф де Местр
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
19,77 KB
Завантажень:
76
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Традиціоналістичну течію консерватизму, котра історично була першою, яка заклала початок консерватизму, пов`язують з такими іменами, як Е.Берк (1729-1797), Ж. де Местр (1753-1821), Л. де Бональд (1754-1840). В 20-му столітті головним теоретиком цього напрямку став Р. Керк, який опублікував у 1953 році книгу “Консервативне мислення”. Одним з батьків-засновників консерватизму відносять Ж. де Местра, класика феодально-аристократичного консерватизму. Важливу роль відіграє поняття “традиціоналізм”. На противагу ідеям Просвітництва традиція протиставляється розуму й ставиться над ним, оскільки підкорення їй означає дію в співвідношенні природним станом речей та віковою мудрістю. Традиціоналізм лежить в основі розуміння зміни, відновлення, реформи, проведення котрих не повинно порушувати природного стану речей. При цьому виділяють два основних вида реформ: реформи, що направлені на відновлення традиційних прав і принципів та превентивні реформи, націлені на запобіжні дії від революції. При цьому розмежовують “зміни” та “реформу”. Зміна переоцінює суть об`єкту, реформа - її не торкається та являє собою вимушений засіб. Ж. де. Местр, відмовляючись від республіки, будь-якої реформи та протиставлячи їй традицію й авторитет, вбачав шлях до спасіння в посиленні політичної ролі завдяки релігії. Ядром політичних ідей де Местра явилась ідея еквілібра, тобто створення стратегічної рівноваги в політичному та духовному житті на базі теократичного підходу.

2. Видатний мислитель Пємонту та його “Роздуми про Францію”.

Один із найобдарованіших мислителів свого часу Жозеф-Марі де Местр (1754-1821), видатний французький теоретик і державний діяч П`ємонту до якобінської революції був прибічником ліберальних ідей і лише згодом перейшов на бік консерватизму. Під час революції де Местр не визнавав можливим політичний торг із революційним урядом, тому став політичним вигнанцем, жив у крайній бідності, - спочатку в Лозанні, потім у Венеції, на острові Сардинія, а пізніше у Санкт-Петербурзі (1802-1817), де був посланцем позбавленого володінь сардинського короля при російському імператорському дворі. Останні роки життя пробув у Турині: обіймав почесні посади. Серед основних праць Ж. Де Местра слід назвати “Роздуми про Францію”, “Петербарзькі вечори” та ін. Які ж основні державницько-політичні ідеї обстоював відомий філософ? В чому полягає сутність і специфіка його консервативної позиції?

Критика революції.

Чильне місце у творчості Жозефа де Местра належить осмисленню французької революції, причин її виникнення, ролі її вождів тощо. На його думку, якщо уважніше придивитися до найдіяльніших осіб революції, то легко віднайти в них щось пасивне та механічне, і навіть більше: “Якщо глянути на них зовсім зблизька, то виявляється, що вони - нікчеми.” Він висновував, що ці люди виявилися пішаками в грі сил стихії, яка все більше й більше захоплювала їх, що вони пливли за течією. Мислитель підкреслює, що не вони керують революцією, а вона ними, і таким чином, у революційні часи виявляється потаємна стихія суспільного життя.

Вважаючи, що революція - це справа Божественного Провидіння, де Местр формулює ряд глибоких і містких висновків. Він, зокрема, торкається такого питання: чи можна бачити в революції кару, коли, вочевидь, постраждали й невинні? Відповідь на це хоч і сурова, але ж і не позбавлена справедливості: “Безвинних жертв менше, ніж нам здається. Не можна вважати невинними тих, хто зруйнував релігійну віру народу, хто за допомогою софізмів зазіхав на основи державного устрою. Чи , може, незаслужено гинули на ешафоті вчені, що засівали революційні, безбожні ідеї? Дивно сподіватись, або Провидіння зглянулося б над злочинцем тільки тому, що він вельможний, знаменитий і вчений, коли якраз через цю свою вченість він найбільш і винуватий...”

Окрім цього французький теоретик зазначає, що наші, людські, оцінки зовсім не абсолютні, що ми погано розуміємось на питанні добра та зла, тому що подавлені тисячами умовностями та пересудами, засуджуємо бійку на ножах, але визнаємо почесною ё благородною дуель на шпагах. І для нього ясна річ, що у Провидіння інші мірки для людських діянь.

“Ми торкаємось в наших оцінках лише поверхні явищ і не розпізнаємо за прекрасними словами про благо народу, про свободу і т.д., таємних, інколи дуже низьких мотивів, відомих божеству. Нарешті, не можна обмежувати коло винуватців революції тільки тими, котрі себе чимось виявили. Ті, хто не бажав революції, всі, хто підтримав її своєю пасивністю, теж винні, теж заслужили кари.”

Отже, Жозеф де Местр переконаний в тому, що винуватцем революції є весь французький народ, бо посягнув на суверенну владу, на її носія. За бунт, який завершився царевбивством, Французи понесуть тяжку відповідальність: “убивці почнуть самознищувати себе, виконуючи невідому для них волю Провидіння”. Цікаво, що ці слова, сказані де Местром на початку революції, виявилися, як відомо, пророчими. Пізніше він знову повертається до цієї теми: революція - це всім кара.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему: Консерватизм у Франції. Жозеф де Местр

Схожі роботи:


BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок