Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Демократичний вимір конституційної реформи в Україні: обумовленість і необхідність

Демократичний вимір конституційної реформи в Україні: обумовленість і необхідність

Назва:
Демократичний вимір конституційної реформи в Україні: обумовленість і необхідність
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,56 KB
Завантажень:
37
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Демократичний вимір конституційної реформи в Україні: обумовленість і необхідність


Закономірність взаємодії стабільності й динаміки розвитку конституційних норм. Тенденція демократичної трансформації українського суспільства знайшла своє певне усвідомлення, відображення і закріплення в Конституції України 1996 року як форми втілення окремих здобутків вітчизняної та світової, зокрема європейської, політичної і юридичної думки. Якщо початкові зміни і доповнення до Конституції УРСР (1978 р.) були пов'язані передусім із спробами модернізації впливу колишньої союзної політичної і правової систем на суверенну Україну, то характерною ознакою розроблення і головне — схвалення 28 червня 1996 р. Конституції України стало вже намагання, у формі політичного компромісу, окреслити контури самостійного демократичного розвитку вітчизняних економічної, політичної, правової тощо систем та української державності на принципі конституціоналізму. Як відомо, первісна ідея, що вкладалася у цей принцип, полягала в обмеженні державної влади й вимозі підкорення володарюючих законам.
Ухвалений Основний Закон України грунтувався, зокрема, на думці, що конституція, яка, як правило, не деталізує, а тільки фіксує розвинені на певному етапі становлення державно упорядкованого суспільства зв'язки і відносини між окремими державно-правовими інститутами, а також останніми і структурами громадянського суспільства, тобто засади конституційного ладу країни[1], має спиратися на національні традиції, культуру відповідного народу. Він розроблювався і ухвалювався на основі політичного компромісу як певна політико-юридична гарантія суверенного руху країни, демократичної трансформації українського державно упорядкованого суспільства, виведення його з пострадянської системи державного управління, зокрема, вирішення проблеми розмежування державної влади та суспільної власності, забезпечення реального здійснення істинного народовладдя тощо. Ці та інші ідеї, що становлять, по суті, зміст проблем побудови структури і функціонування суспільного ладу і державного устрою України, конституційних норм, які активно впливають на темпи розвитку не тільки державних інституцій[2], запроваджуються у суспільну свідомість. При цьому все більше усвідомлюється, що одним з важливих чинників забезпечення сталого динамічного розвитку держави і суспільства є стабільність Основного Закону України. Проте ідея стабільності не означає абсолютної незмінності останнього, його консервації, недопущення будь-яких змін чи доповнень, якщо його норми перестають відповідати об'єктивним потребам суспільного розвитку і тому не можуть ефективно діяти в реальних умовах існуючого правопорядку. Українська держава, дійсно, не повинна порушувати чинні конституційні положення і ухвалені на її основі юридичні акти. Однак вона може і навіть повинна своєчасно, тобто коли, зокрема, наукою і законодавцями усвідомлені назрілі суспільні потреби, замінити або скасувати застарілі конституційні норми. Та така зміна обов'язково має відбуватися тільки за таким порядком, який законодавче передбачений. Для правника вимога законності завжди повинна мати пріоритет над політичною доцільністю, що за своєю природою завжди більш рухлива. Якщо політична доцільність пов'язана із закономірністю динаміки суспільних відносин, то законність — із закономірністю їх статики, врегульованості, упорядкованості.
З давніх давен людина помітила, що все тече, все змінюється; вона усвідомила, що все, утворене нею, згодом застаріває. Зазначена властивість як закономірність буття усвідомлюється нині все глибше на сутнісному рівні різних явищ, серед них, зокрема, політичних і правових. По-перше, зміни за певних умов можуть перетворювати якість явища у свою протилежність — істинне стає хибним, корисне — шкідливим тощо, і навпаки. Головне, вчасно зрозуміти зміну ролі того чи іншого чинника, який продовжує бути органічним елементом системи явища, що розглядається. У взаємодії суспільних явищ, відносин не існує закономірності жорсткого, раз і назавжди причинно-наслідкового зв'язку, детермінації одного виду іншими, наприклад, права і політики економікою.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Демократичний вимір конституційної реформи в Україні: обумовленість і необхідність

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок