Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Бондаренко Михайло Ілліч - керівник уряду УРСР (1903 – 1938) (керував урядом: серпень – жовтень 1937 р.)

Бондаренко Михайло Ілліч - керівник уряду УРСР (1903 – 1938) (керував урядом: серпень – жовтень 1937 р.)

Назва:
Бондаренко Михайло Ілліч - керівник уряду УРСР (1903 – 1938) (керував урядом: серпень – жовтень 1937 р.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,02 KB
Завантажень:
93
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Бондаренко Михайло Ілліч - керівник уряду УРСР
(1903 – 1938) (керував урядом: серпень – жовтень 1937 р.)


Народився 8 вересня 1903 р. у м. Єлисаветград Херсонської губернії, нині м. Кіровоград, у родині робітника-коваля. У цьому ж місті закінчив початкову школу і вище початкове училище.
Із 1917 р. почав працювати учнем молотобійця, згодом – токарем на місцевому заводі Ельворті (підприємство сільськогосподарського машинобудування), який за більшовиків перейменовано на «Червону зірку».
Наприкінці 1919 р. вступив до комсомолу. У 1919–22 рр. завідуючий культвідділом завкому підприємства, на якому працював. Від 1923 р. кандидат, а з січня 1925 р. – член РКП(б).
У 1923–24 рр. працював завідуючим клубом у Єлисаветграді, згодом (1925–26) – очолював відділ агітації й пропаганди партійного комітету щойно згаданого заводу. У 1926– 27 рр. М. Бондаренко – завідуючий Єлисаветградським окрвиконкомом, у 1927–28 рр. – секретар Компаніївського райкому КП(б)У, 1929 р. очолював культвідділ окрпрофради, у 1930 р. працював редактором Єлисаветградської окружної газети. Після ліквідації округи 1931 р. був завідуючим культпропвідділом Єлисаветградського міськкому КП(б)У. У тому ж році почався новий, «кавказький» етап його біографії.
У 1931–33 рр. М. Бондаренко – заступник завідуючого і завідуючий агітмасовим відділом Закавказького крайкому ВКП(б) у Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія). Дещо пізніше – 30 серпня 1937 р. М. Бондаренко акцентував на такому моменті цього періоду своєї біографії: «Весь час працював у той період, коли в цій організації працював т. Берія» (тоді другий, від 1932 р. – перший секретар Закавказького крайкому ВКП(б)). У 1933–34 рр. Михайло Ілліч – заворг Бакинського міськкому компартії Азербайджану.
У 1934–35 рр. він – секретар Азизбеківського міськкому компартії Азербайджану, згодом (1935–36) – секретар Шаумянівського райкому. Водночас його обрали кандидатом у члени ЦК КП Азербайджану. Працював, за його словами, «на нафті, на великих ділянках нафтової промисловості»2, виявивши себе непоганим господарником. У лютому 1936 р. М. Бондаренка відзначили урядовою нагородою – орденом Трудового Червоного Прапора – «за успішне виконання планів по нафті, у зв’язку з 15-річчям АзРСР».
Але, за власним свідченням М. Бондаренка: «Зрозуміло, я, як українець, прагнув весь час повернутися в Україну – пропрацював якийсь час поза Україною й тягнуло повернутися. Трапилася слушна оказія…»4. У тому ж 1936 р. Михайла Ілліча викликали до Москви й запропонували перейти працювати до Харкова. Він дав згоду. 4 грудня 1936 р. М. Бондаренка затвердили другим секретарем Харківського міськкому КП(б)У (фактично працював на цій посаді з жовтня 1936 р.). Невдовзі він став другим секретарем Харківського обкому партії. Влітку 1937 р., за умов розгортання масового терору і пов’язаних з ним перманентних кадрових втрат, М. Бондаренка призначили виконуючим обов’язки першого секретаря Вінницького обкому КП(б)У.
Новоспечений керівник вінницьких комуністів на пленумі ЦК КП(б)У 30 серпня 1937 р. в унісон з іншими промовцями піддав жорсткій критиці голову РНК УРСР П. Любченка, вже на початку виступу наголосивши, що «причетність Любченка до контрреволюційної націоналістичної організації є справою цілком встановленою й абсолютно безперечною».
30 серпня 1937 р., очевидно, під час тривалої перерви в роботі пленуму ЦК КП(б)У (коли опальний голова уряду республіки П. Любченко поїхав до свого помешкання «обідати» й наклав на себе руки) відбулося термінове засідання політбюро ЦК, яке розглянуло питання про наступника П. Любченка та ухвалило: «Затвердити т. Бондаренка М. І. головою Раднаркому УРСР. Внести на затвердження пленуму ЦК КП(б)У».
На вечірньому засіданні пленуму ЦК КП(б)У секретар ЦК С. Косіор запропонував присутнім розглянути додаткове питання – про кандидатуру голови РНК: «Ми, товариші, пропонуємо головою Раднаркому затвердити тов.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Бондаренко Михайло Ілліч - керівник уряду УРСР (1903 – 1938) (керував урядом: серпень – жовтень 1937 р.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок