Головна Головна -> Реферати українською -> Політологія -> Зародження і становлення української політичної думки

Зародження і становлення української політичної думки

Назва:
Зародження і становлення української політичної думки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,76 KB
Завантажень:
297
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Зародження і становлення української політичної думки
План
1. Політичні ідеї Київської Русі
У становленні духовної культури українського народу, що почала формуватися з давніх часів, надзвичайно важливе місце посідає політична думка. Суспільно-політична думка тісно поєднується з буттям українського народу, з його історичною долею. У житті народу політичні ідеї та політичні погляди мають досить глибоке соціальне коріння. Появу їх пов’язано з виробничою діяльністю, з формуванням свідомості та становленням людини як особи, виникненням владних відносин в суспільстві.
Політичні ідеї, що формувалися в Київській Русі у ІХ-ХІV ст., у княжу добу, закарбовані в товарах видатних державних і церковних діячів, літописців. Митрополит Іларіон у “Слові про Закон і Благодать”, Ярослав Мудрий у “Руській правді”, монахи-літописці Нестор і Сильвестр у “Повісті временних літ”, Володимир Мономах у “Повчанні дітям” висвітлювати проблеми сутності, походження і легітимності влади, взаємовідносин світської і духовної влади, місця Русі серед держав світу.
Мислителі Київської Русі розуміли державну владу як відносини панування і підкорення, коли воля людей, що стоять на вершині ієрархічної суспільної драбини, рухає нижчими верствами суспільства з волі божої та згоди людей на такий порядок у суспільстві. Основними ознаками влади вважали справедливість – “правду” і примус – “силу”. Влада, на їхню думку, забезпечує захист, порядок, справедливість і спасіння, і тому її слід визнавати і коритися їй.
Походження державної влади літописці пов’язували з покликанням Рюрика, якого вважали засновником династії київських князів. Отримана в результаті договору між ним і народними зборами слов’янських племен влада покликана забезпечити надійний захист від нападу чужинців і ліквідацію міжусобиць. Договір між Рюриком – правителем знатного походження і представниками племен був не тільки актом вияву народної волі, а й основою для обґрунтування легітимності князівської влади, яка визначалася також “богообраністю” і “благословенністю”.
Сутність “богообраності” полягала в тому, що бог ставив князя на владу через церкву, а “благословенність” – у тому, що бог оберігав весь княжий рід, а через нього всю землю Руську.
Крім цього, літописці обґрунтовували й інші аспекти легітимності: право на владу за заповітом чи волею попереднього князя згідно з міжкнязівськими договорами, підтвердженими хресним цілуванням; право на владу, отримане згідно з народною волею, висловленою вічем.
У зв’язку з тим, що поняття влади в політичній думці княжої доби часто ототожнювали з владою князя, проблема ідеального правителя в ній посідає одне з провідних місць. Найбільш повно ідеал князя розкритий Володимиром Мономахом у “Повчанні дітям”. Для нього ідеальний володар – мудрий, справедливий і милосердний, вірний слову, шанує духовних осіб, родичів, гостей, дбає про підданих.
Центральною проблемою того часу були взаємовідносини світської і церковної влади. Виділялися дві концепції: “богоугодного” володаря і князівського одновладдя. Представниками першої концепції були Феодосій Печерський і відомий літописець Нестор. Вони сформулювали ідею “духовного проводу над світською владою”; ідею необхідності захисту князем православної віри, сприяння її поширенню і процвітанню; ідею об’єднання київських князів навколо церкви, а не навколо великокнязівського престолу; ідею божественної природи влади, її обов’язку творити богоугодні справи.
Київський митрополит Іларіон вбачав у сильній монархічній владі князя запоруку територіальної цілісності держави, вважав, що церква повинна служити державі та її володарю, охороняючи загальнодержавний централізм.
На думку мислителів Київської Русі, народна воля, слабкість котрої полягала у надмірній свободі кожного з її носіїв, повинна бути обмежена волею князя, який несе відповідальність як перед народом, так і перед богом. Піддані повинні коритися владі, прагнути її захисту, опіки й заступництва.
Звичайним для історії політичним парадоксом була інтенсифікація політологічного мислення в зв’язку з занепадом політичного, культурного та економічного життя у Київській Русі, втрата нею певної політичної цілісності.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Зародження і становлення української політичної думки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок