Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Основні етапи розвитку української державності

Основні етапи розвитку української державності

Назва:
Основні етапи розвитку української державності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,86 KB
Завантажень:
311
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Основні етапи розвитку української державності


I. ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Особливість вивчення історії держави і права України пояснюється тим, що територія нашої Батьківщини в сиву давнину була одним із центрів не тільки східнослов'ян-ської, а й усієї європейської культури.
Ще до утворення Давньоруської держави — Русі-України на її території існували рабовласницькі держави та міста-по-ліси у Північному Причорномор'ї.
Формування української державності відбувалося протя-гом тривалого історичного періоду в процесі розкладу первісно-общинного ладу східних слов'ян, особливо у VI — IX ст., в умо-вах зародження феодальних відносин і переходу від первісно-общинного до класового суспільства, за яких відбувалися май-нова диференціація, поділ населення на групи (класи), а та-кож виділення станової ієрархії на чолі з феодальною верхів-кою.
В цей час на теренах України налічувалося понад сто східнослов'янських племен, які утворювали 14 великих об'єд-нань племен: поляни, деревляни, уличі, тиверці, дуліби, бужа, волиняни, хорвати, сіверяни, в'ятичі, радимичі, дреговичі, кривичі, ільменські слов'яни.
Найінтенсивніше розвивалося утворене в VII-—VIІ і ст. пле-мінне об'єднання полян у середньому Подніпров'ї з центром у Києві. У VII — IX ст. на цих землях виникла перша держава східних слов'ян з назвою Руська земля, її територія в IX сг. обіймала землі Київського, Чернігівського і Переяславського князівств.
З кінця IX ст. Руська земля стала політичним і територі-альним центром утворення обширної єдиної держави східних слов'ян, яка зберегла за собою назву Русь. Першим із схід-нослов'янських князів, який об'єднав під своєю владою Київ і Новгород, був Олег (879—912).
Важливу роль відіграв князь Володимир, який 988 р. запро-вадив християнство як державну релігію.
За князювання Ярослава Мудрого (1019—1054) відбува-лося дальше зміцнення Київської держави, з'явилася найдавні-ша частина збірника законів українського права, остаточ-но утвердилося християнство, близько 939 р. було засновано київську митрополію, що підлягала константинопольському патріархові.
Утворення Київської Русі мало велике історичне зна-чення. Державна єдність створювала сприятливі умови для розвитку політичного ладу, економіки та культури. Як могутня військова держава Київська Русь стала заслоном для Центральної Європи й Візантії від нападу східних кочівни-ків. Зміцнювалося її міжнародне становище.
Після смерті Ярослава почався період розпаду єдиної великої і могутньої Київської держави, феодальної роздроб-леності і князівських міжусобиць.
Водночас зростало значення західних земель. В другій по-ловині XI ст. почалося формування Галицького князівства. У 1067 р. Галичину було поділено на три князівства: Звени-городське, Перемиське і Теребовлянське. У 1141 р. Володимирко об'єднав Перемиське і Звенигородське князівства і переніс столицю князівства до Галича. Розквіт Галицького князівства припадає на час правління його сина Ярослава (Осмомисла) (1152—1187). 1199 р. волинський князь Роман, який спочатку князював у Новгороді, об'єднав Галичину з Волинню і створив Галицько-Волинську державу. Столицею її був Галич, пізніше Холм, а з 1272 р.— Львів.
На чолі держави стояв спадковий князь, що мав широкі ад-міністративні, військові, судові і законодавчі повноваження. Він призначав посадових осіб у містах і волостях, наділяючи їх земельними володіннями за службу, був головнокоманду-вачем збройних сил, видавав грамоти.
Найбільші землевласники, єпископи та вищі державні слу-жбовці входили до ради бояр. Хоч формально цей орган не був вищим органом влади, фактично він управляв державою.
Інколи, за надзвичайних обставин, галицько-волинські кня-зі скликали віче. Однак віче постійною установою не було і не мало такого значення, як в інших землях Русі, наприклад, у Новгороді. В ньому могло брати участь все насе-лення.
На князівському дворі були особливі урядовці, які викону-вали різні господарські та адміністративні доручення (печатник, стольник та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Основні етапи розвитку української державності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок