Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Правова наука – самостійний об’єкт теоретичної саморефлексії

Правова наука – самостійний об’єкт теоретичної саморефлексії

Назва:
Правова наука – самостійний об’єкт теоретичної саморефлексії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,68 KB
Завантажень:
439
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Правова наука – самостійний об’єкт теоретичної саморефлексії


Критичне осмислення теоретико-пізнавальних проблем, концептуальних основ будь-якої науки – сфера постійного інтересу вчених. Це вічні проблеми наукової творчості, що є, були і завжди будуть, поки "жива" наука. На запитання, що ж позитивного дає наука, М. Вебер відповідає: "По-перше, наука передусім розробляє, звичайно, техніку оволодіння життям … По-друге, наука розробляє методи мислення, робочі інструменти і виробляє навички поводження з ними" [1, с.719]. Це друге завдання, яке спрямоване усередину і слугує задоволенню своїх власних потреб наукового пізнання, аж ніяк не менш важливе, ніж перше. Причому рефлексія стосовно власних пізнавальних проблем, інакше кажучи, саморефлексія, що забезпечує ріст і розвиток знань, є одним з найважливіших критеріїв науковості. Звідси зрозуміло, що поряд з пізнанням світу права нам необхідні й пізнання законів нашого пізнання цього світу. Однак ця функція може бути виконана остільки, оскільки ефективно вирішується внутрішнє завдання розробки науково-пізнавальних (епістемологічних) проблем правової науки.
Ще з часів конструювання і інституціоналізації правової науки проблематика, пов’язана зі специфікою правового пізнання, стала привертати увагу дослідників. Однак на наступних етапах її розвитку в умовах "єдино правильної" методології пошуки в галузі теоретико-пізнавальних проблем правопізнання ставали дедалі одноманітнішими. І тільки зміни, що відбулися останнім десятиліттям у суспільному житті країн пострадянського простору, привели до звільнення від панування комуністичної ідеології і, відповідно, методологічної гегемонії марксизму. На жаль, у результаті сформованої епістемологічної ситуації утворився своєрідний теоретичний вакуум: стара методологія була віддана забуттю, здана в "архів" історії, а оволодіння новою методологією виявилося для багатьох справою далеко не простою. Сьогодні розуміння проблем правового пізнання переживає певні метаморфози, зумовлені, з одного боку, зреченням від марксизму, з іншого – злетом постмодернізму, що зі своїми істинами і радикальними вимогами додає нову гостроту проблемам правового пізнання.
Зауважимо, що останнім часом інтерес до розробки теоретичних проблем науки в цілому значно зріс. Вона привертає увагу не тільки філософів, але й представників багатьох інших соціально-гуманітарних наук. У той же час, як не парадоксально, інтерес до цієї проблеми з боку представників правової науки порівняно з попередніми десятиліттями помітно ослаб.
Нерозробленість теоретико-методологічних проблем правового пізнання веде до поширення в правових дослідженнях світоглядної нечіткості, до різнобою. Немає потреби спеціально доводити, що правові дослідження сьогодні вимагають серйозного і глибокого вивчення передусім епістемологічних проблем. Саме в нинішніх умовах відсутності єдиної методології створюються сприятливі можливості для об’єктивного і неупередженого розгляду багатьох аспектів цієї актуальної галузі. Отже, правова наука сама потребує в комплексної теоретичної саморефлексії, інакше кажучи, проблеми, поставлені вище, підводять нас до усвідомлення необхідності розвивати в рамках теоретичного правознавства особливу галузь, звернену безпосередньо до самої правової науки.
Тим часом у радянській і пострадянській правовій науці за галуззю наукових пошуків, що має своїм об’єктом саму правову науку, не визнається самостійний статус як особливої галузі теоретичного правознавства; теоретичне осмислення науково-пізнавальних проблем правознавства традиційно вважається, причому в більшості випадків мовчазно, завданням загальної теорії права. У предмет загальної теорії права повсюдно включаються закономірності тільки державно-правової реальності [див., напр.: 2, 10, 3, 9], а закономірності пізнання цієї реальності залишаються за її межами. При цьому одним з нечисленних винятків є точка зору В.М. Сирих, згідно з якою до предмета загальної теорії права включають закономірності як першого роду, так і другого.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Правова наука – самостійний об’єкт теоретичної саморефлексії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок