Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Неособисті майнові права

Неособисті майнові права

Назва:
Неособисті майнові права
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
39,08 KB
Завантажень:
2738
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.3


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
ВСТУП

Проблема особистих немайнових прав особи, громадянина є однією з найважливіших у цивілістиці. Кожна особа у правовій державі має відчувати свою правову та соціальну захищеність; повага до особистості є в такому суспільстві нормою повсякденного життя.

Особисті права людини нерозривно пов’язані з такими поняттями, як рівність, свобода, недоторканість особи. І це природно, тому що ідеї рівності, свободи і недоторканності протягом всієї історії цивілізації використовувалися в боротьбі нового зі старим, прогресивного з консервативним.

Цінність особистих прав складається головним чином в тому, що вони самі і гарантії їхнього реального здійснення визначають становище людини в суспільстві, а, отже, і становище самого суспільства.

Іншими словами, міру свободи особи в суспільстві необхідно прямо проектувати на міру справедливості і свободи самого суспільства. Визнанням цього постало прийняття ще 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини.

Закріплюючи особисті немайнові права в конституції, держава забезпечує їхнє правове регулювання комплексно, тобто за допомогою норм ряду галузей права. У рамках комплексного регулювання особистих немайнових прав необхідно виділяти цивільно-правовий аспект. У зв’язку з цим у теорії були висловлені дві точки зору на цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав. Довгий час панувало уявлення про те, що цивільне право не регулює, а лише охороняє особисті немайнові права. Проте правове регулювання й охорона прав не можуть протиставлятися, оскільки регулювання означає охорону прав, а їхня охорона здійснюється шляхом регулювання відповідних відносин [17].

Роль і можливості цивільно-правового регулювання особистих немайнових прав визначаються предметом цивільного права. Цивільне право поряд із майновими відносинами (що складають ядро цивільного права) регулює пов’язані з ними особисті немайнові відносини, а також особисті немайнові відносини, не пов’язані з майновими.

Особисті немайнові відносини, не пов’язані з майновими, будучи урегульовані нормами права, являють собою правові зв’язки між суб’єктами з приводу особистих немайнових благ. З цього випливає, що особисті немайнові права в цивільному праві - суб’єктивні права громадян і організацій, що виникають у зв’язку з регулюванням нормами цивільного права особистих немайнових відносин, не пов’язаних із майновими.

Цивільне законодавство незалежної України зараз перебуває на стадії активного формування – Проект Цивільного кодексу прийнято Верховною Радою України у першому читанні [3]. Тому в роботі зроблено спробу проаналізувати особисті немайнові права з точки зору їх сучасної врегульованості і одночасно з точки зору Проекту Цивільного кодексу України. Наголос зроблено на особистих немайнових правах фізичних осіб, оскільки саме вони мають визначальне значення в цьому питанні

Для систематизації викладу пропонується розглянути особисті немайнові права згідно з класифікацією об'єктів цивільного права, запропонованою О. Підопригорою [12], відповідно до якої група об'єктів цивільного права, яку складають нематеріальні блага, поділяється на три види – результати творчої діяльності, службова і комерційна таємниця та особисті немайнові блага фізичної особи. На нашу думку, до цього переліку логічно додати ще ділову репутацію.

І. ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА, ПОВ’ЯЗАНІ З МАЙНОВИМИ

Особисті немайнові права, зв'язані з майновими, регулюються авторським правом [5] та правом промислової власності (патентним правом) [6-8], предмет яких складається з майнових та зв'язаних з ними немайнових відносин.

1.1. Авторське право і суміжні права

Особисті (немайнові) права автора – це право авторства, право на авторське ім'я, право на недоторканість твору і право на обнародування твору.

Право авторства полягає в тому, що тільки справжній творець вправі називати себе автором твору, а всі інші особи, що використовують твір, зобов'язані зазначати ім'я його автора. Право авторства закріплює факт створення даного твору конкретною особою, а це має значення для суспільної оцінки як твору, так і особи автора.

Зазначення імені автора при використанні твору обов'язкове в усіх випадках, за одним винятком: якщо твір образотворчого мистецтва або фотографічний твір використовується у промисловості. У цих випадках ім'я автора не згадується з суто технічних причин.

Право на авторське ім'я дає авторові змогу випустити свій твір за власним ім'ям, умовним (псевдонімом) або взагалі без зазначення імені (анонімно).

У більшості випадків автор публікує свої твори під власним ім'ям, тобто вказує своє прізвище та ініціали. Поряд з цим статтею13 Закону “Про авторське право і суміжні права” автору надано право випускати у світ твір під псевдонімом або анонімно.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: Неособисті майнові права

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок