Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Психологія обвинувача

Психологія обвинувача

Назва:
Психологія обвинувача
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,15 KB
Завантажень:
488
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Психологія обвинувача


В зверненні формування особистого переконання суддів злочину роль відіграють промови прокурора і захисника. Своїми промовами вони психологічно впливають на суд, щоб добитися винесення бажаного для них вироку. Цю відміну від суддів, прокурор і захитсник, які приймають участь в розгляді справи, після закінчення судового слідства зобов’язані мати переконання про винуватість підсудного. Для цього коджен з них у відповідності до своєї позиції оцінює сукупність досліджених доказів і приходить до остаточних висновків по справі.
Судові деюати, в яких приймає участь прокурор, складають тільки частину його діяльності по підтриманню державного обвинувачення в суді. Прокурор, проголошуючи обвинувальну промову, виконує функцію кримінального переслідування. Психологи зазначають, що “судові промови прокурора і захисника забезпечують:
активізацію діяльності суддів щодо аналізу і синтезу всіх сприйнятих в ході судового слідства фактів;
допомогу у виявленні спірних суперечливих фактів;
правильне визнання кола питань, які необхідно буде вирішити в нарадчій кімнаті (1, с. 389).
Обвинувальна діяльність прокурора повинна поєднюватися з усіма іншими його обов’язками. Прокурор зобов’язаний реагувати на будь-які прорушення закону. Становище прокурора в кримінальному процесі , як предстаника держави обумовлює і специфіку його психології. У зв’язку з цим, варто зупинитися на аналізі його діяльності. Виходячи з особливостей роботи прокурора, психологічна структура його діяльності, складається з компонентів.
Пізнавальний компонент – розпочинається поданням заяви про вчинений злочин, продовжується в ході судового засідання. Оскільки, під час розгляду справи по суті заявляється нова доказова інформація. Вона може підтримати позицію прокурора, а може і спонукати його змінити свою думку, навіть, відмовитися від обвинувачення. Пізнавальна діяльність прокурора завершується під час судових дебатів. Висновки інших учасників судового розгляду про доведеність фактів, про оцінку доказів, про правову оцінку справи можуть містити нову для прокурора інформацію вже іншого рівня, а також вплинути на його позицію.
Конструктивний компонент – прокурор планує відповідні дії по зібранню доказів, необхідних матеріалів. В судовому засіданні прокурор планує дії, спрямовані на новий, всесторонній, об’єктивний розгляд всіх обставин справи: заявляти клопотання, задавати питання свідкам , потерпілому, експерту. Тим не менше, в предмет планування ваходить також підготовка обвинувалдьної промови.
Комунікативний компонент – діяльність прокурора охоплює всі форми його спілкування в процесі. Комунікативна діяльність прокурора відбувається у формі процесуального або непроцесуального спілкування. Комунікативні якості прокурора обумовлені характером його діяльності. Він повинен вміти слухати, промовляти промову, адресуючи її не тільки суду, сторонам, але й судовій аудиторії.
Обвинувальна промова складається з наступних частин:
Вступ;
Виклад фактичних обставин справи;
Аналіз та оцінка зібраних по справі доказів;
Обгрунтування кваліфікації злочину;
Характеристика особи підсудного й потерпілого;
Пропозиції щодо міри покарання;
Аналіз причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, пропозиції щодо їх усунення.
Міркування щодо відшкодування шкеоди, заподіяної злочином.
Закінчення (виснокок).
Період після судової реформи 1864 року в Росії – це пора розвитку юпридичної думки, переосмислення ролі громаднськості в проблемі правосуддя і проблеми взаємовідносин між сторонами в кримінальному процесі. Бажано з судових промов проголошених і написаних більше 100 років назад, але сьогодні залишаються актуальними виступи, які в них висловлені стосовно кожного суб’єкта судового розгляду: (судді, прокурори, адвокати): належність, гуманне вираження до соби, яка обвинувачується у вчиненні злочину, примусовість і порядність (2, с. 556).
У зв’язку з цим, П.Д. Біленчук під психологічною культурою юриста розуміє “рівень оволодіння психологічними знаннями, навичками й прийомами, в тому числі саморегуляції, а також розвитку власної волі, та професійно-психологічних якостей з метою ефективного впливу на регулювання правовідносин у сіспільстві (3, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Психологія обвинувача

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок