Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Договір лізингу. Сторони договору лізингу

Договір лізингу. Сторони договору лізингу

Назва:
Договір лізингу. Сторони договору лізингу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,79 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Договір лізингу. Сторони договору лізингу


Новий Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. (далі –ЦК) характериується помітним розширенням кола врегульованих ним видів договорів. Ціла низка цивільно-правових договорів вперше одержала закріплення на рівні центрального галузевого нормативно-правового акта цивільного законодавства. Одним з таких є договір лізингу. На сьогоднішній день в Україні діє спеціальний закон, який визначає правові засади здійснення лізингової діяльності -Закон України «Про лізинг» (стара назва) від 16 грудня 1997р.
РІЗНОВИД НАЙМУ
У ЦК зроблена спроба на законоому рівні вирішити одне з найбільш дискуусійніїх питань, що стосують лізингу,-про місце договору лізингу в системі договірних зобов’язань. Норми про лізинг виділені окремим параграфом у главі58 «Найм (оренда)». Тобто відповідно до ЦК, договір лізингу розглядається як різновид договору наймі (оренди). Це, у свою чергу, передбачає застосування до лізингових відносин загальних положень про найм, якщо інше не передбачено спеціальними нормами про лізинг. Водночас, чисто орендними відносинами за договором лізингу назвати важкоз огля-ду на те, що, крім передачі майна в строкове платне користування, лізинг може передбачати також на-буття майна у власність. Ймовірно, саме ня обставина обумовила не-обхідність закріплення у ч. 2 ст. 806 ЦК положення про те, що до відно-син, пов'язаних з лізингом, застосо-вуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про до-говір поставки, якщо інше не вста-новлено законом. У зв'язку з цим по-трібно зауважити, що в юридичній літе-ратурі все більшої поширення набу-ває точка зору про самостійну пра-вову природу договору лізингу.
У ч. 1 ст. 806 ЦК наводиться виз-начення договору лізингу: за дого-вором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язуєть-ся передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування май-но, шо належить лізингодавцеві на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізнгоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (не-прямий лізинг), на певний строк і за відповідну плату (лізингові платежі). Варто зазначити, що законом встановлені певні обмеження стосов-но суб'єктного складу договору лізингу: відповідно до ст. З лізингодавцем і лізингоодєржувачем може виступати не будь-який субіект-циві-льних правовідносин, а лише суб'єкт підприємницької діяльності. На прак-тиці досить часто лізингодавцями ви-ступають спеціалізовані лізингові компанії. Однак закон не обмежує коло суб'єктів, які можуть виступа-ти в якості лізингодавців, лише лізинговими компаніями. Більше того, в ньому навіть пе вживається таке понятгя. як лізингова компанія.
Водночас, відповідне до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінан-сових послуї» від 12 липни 2001 р, лізингові компанії віднесено до фінансових установ, а до переліку фінансових послуг включено фінан-совий лізинг. Виходячи із визначен-ня, закріпленого ст. 1 вказаного закону, виключним видом діяльності фінансової установи с надання фінан-сових послуг. Таким чином, складається парадоксальна ситуація: лізингова компанія, оскільки вона є фінансовою установою, може здійснювати операції тільки фінансового лізингу, а будь-який інший суб'єкт підприємницької діяльносі може займатися як фінансовим, так оперативним лізингом. Очевидно, що законодавство у цін частині потребує доопрацювання.
АДМІНІСТРАТИВНІ БАР'ЄРИ
На наш погляд, у Законі Украй «Про фінансові послуги та державі регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий лізинг потрібі виключити з переліку фінансові послуг, а лізингові компанії - з числа фінансових установ. Таке вирішені проблеми обумовлюється ще йти що договір фінансового лізингу точки зору побудонн системи цивільно-правових договорів, не може кваліфікуватися, як договір про надання послуг, у тому числі, фінансових. Крім того, Закон України про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг запроваджує цілу систему форм державного регулювання ринків фінан-сових послуг: ведення державних реєстрів фінансових установ, ліцен-зування діяльності з надання фінан-сових послуг, нагляд за діяльністю фінансових установ, застосування уповноваженими державними органа-ми заходів впливу тощо (ст.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Договір лізингу. Сторони договору лізингу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок