Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Участь негромадських суб’єктів у здійсненні конституційних завдань держави (на прикладі вищого шкільництва)

Участь негромадських суб’єктів у здійсненні конституційних завдань держави (на прикладі вищого шкільництва)

Назва:
Участь негромадських суб’єктів у здійсненні конституційних завдань держави (на прикладі вищого шкільництва)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,12 KB
Завантажень:
35
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Участь негромадських суб’єктів у здійсненні конституційних завдань держави (на прикладі вищого шкільництва)


Від часів ліберальної держави ХІХ ст. й доктрини “laisses feirre” європейська громадська адміністрація розширювала свої повноваження у суспільному й громадському житті. Отже, адміністрація, яка спочатку була гарантом правового порядку й виконувала передусім регламентно-порядкові функції, поступово перетворювалась в організатора послуг, які мали за мету задовольняти потреби громадян.
Ці проблеми стали предметом зацікавлень доктрини адміністративного права. У Франції народжувалась наукова школа “service public” [1], а дещо згодом у німецькій науці виникла концепція “Leistungus-verwaltung”[2]. Ці концепції в першій половині XX століття потрапили на сприятливий ґрунт у вигляді доктрини “welfare state”[3] і владних положень соціалістичних держав. Ці держави визнавали омніпотенцію адміністрації за фундамент функціонування державного апарату.
В результаті у сучасних державах маємо справу з громадською організацією (державною і самоврядною) з широко розбудованими завданнями. Це торкається як колишніх соціалістичних держав, так і до держав Західної Європи. Щодо колишніх соціалістичних держав, то це зрозуміло, оскільки є спадкоємці адміністрації, яка займалась майже всіма справами. Проте і в державах Західної Європи останніми десятиріччями швидко зростала активність громадської адміністрації. Лише у 70-80-х роках це зростання дещо послабилось в результаті появи неоконсервативних тенденцій.
Отже, цілком правомірно говорити про сучасні держави як держави “адміністративні”. Не безпідставні також погляди, стосовно того, що адміністрація не спроможна уже охопити своєю дією нові сфери життя. Зауважимо, що разом із розширенням завдань громадської адміністрації зростали вимоги громадян до держави.
Це не породжувало б побоювань, коли б адміністрація ефективно розв’язувала доручені їй завдання і достатньою мірою задовольняла потреби громадян. Тимчасом проти громадської адміністрації щораз більше лунає критичних голосів. Наприклад, у Польщі не рідкісна думка, що громадська адміністрація є неефективна і неспроможна справитись зі своїми обов’язками. Особливо це торкається сфери так званих нематеріальних послуг (охорони здоров’я, шкільництва, страхування, культури), що виконуються способом, далеким від європейських стандартів, і – що найважливіше – від громадських очікувань. Вони дорогі та неефективні, обтяжують громадський бюджет непропорційно до результатів.
Важливо підкреслити, що таку думку поділяють також інші промінентні представники європейської соціал-демократії, зокрема Т.Блер (прем’єр Великобританії) та Г.Шредер (канцлер Німеччини) в об’явленим нещодавно маніфесті під заголовком “Європа: Третя дорога – новий засіб”. Відкидаючи будь-які політичні симпатії, є дуже суттєвим той факт, що соціал-демократи нині є при владі у рішуче більшій частині держав Європейського союзу. Отже, цей голос треба сприймати як серйозний та значущий для майбутнього Європи.
Спокушаючись на короткий діагноз такого стану справ, здається, що у нашій державі відбувається своєрідний “перелом”, який полягає в перевантаженні адміністрації завданнями. Це безпосередньо пов’язано з надмірними витратами з громадських бюджетів, які задовольняють потреби громадян. Зростання бюджетних витрат породжує необхідність збільшення громадських надходжень (наприклад, шляхом підвищення податкових та митних ставок), а це своєю чергою викликає додаткове фіскальне навантаження громадян і господарських суб’єктів.
Безперечно необхідно внести зміни, які б не лише загальмували ці негативні явища, але й створювали механізми, які ефективніше і дешевше задовольняли б суспільні потреби в ділянці нематеріальних послуг.
Як видається, в підвалинах кожної дискусії в цій сфері лежить проблема завдань сучасної держави та її фінансування. Тобто йдеться про встановлення обсягу завдань, якими має безпосередньо займатися держава, а також їх фінансувати.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Участь негромадських суб’єктів у здійсненні конституційних завдань держави (на прикладі вищого шкільництва)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок