Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління

Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління

Назва:
Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,41 KB
Завантажень:
97
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління


Відновлена в серпні 1991 року незалежна українська держава відзначила своє перше десятиліття та п’ятиліття нового Основного Закону – Конституції. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року Конституція України своїми положеннями закріпила на найвищому нормативно-правовому рівні основні політико-правові параметри (передусім – конституційні характеристики) відновленої держави та визначила шляхи її подальшого розвитку. Україну проголошено суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст.1 Конституції України), державою, унітарною з республіканською формою правління (ч.2 ст.2, ч.1 ст.5 Конституції України) [1, с.3], а також фактично, хоча це прямо не зазначено в Основному Законі, державою світською (ст.35 Конституції України) [1, с.8] та державою національною, що безпосередньо випливає з низки відповідних положень Конституції України (ч.3 Преамбули, ч.1 ст.2 та ч.2 ст.133) [1, с.3, с.30]. Своєю чергою ці положення стали логічним висновком фундаментальних засад національної державності України, викладених у Декларації про державний суверенітет України [2, ст.429] та Акті проголошення незалежності України [3, ст.502].
Однак бажаного швидкого перетворення пострадянської України в сучасну європейську демократичну національну державу, а разом із цим – і подолання соціально-економічних та політичних кризових явищ, на що покладали великі надії мільйони українських громадян, за роки незалежності, у тому числі і п’ять років функціонування держави в рамках нової конституційно-правової системи, не сталося.
Зрозуміло, що процес перетворення держави – явище складне, багатопланове і залежить від багатьох різноманітних чинників: політичного, правового, економічного, соціального, міжнародного та ін. Серед цих чинників, важливе місце відведено можливості якомога повніше й швидше реалізувати положення прийнятої в 1996 році нової Конституції України. Щоправда, уже в перші роки після прийняття нової Конституції України виявилось багато труднощів, пов’язаних насамперед із її реалізацією (найпомітнішими серед них є практична неможливість реалізації окремих конституційних прав та свобод громадян). Невдовзі далися в знаки внутрішні суперечності самої Конституції як нормативно-правового акта найвищої юридичної сили. А сама Конституція, образно кажучи, виявилась нездатною ефективно "самооборонятись" від наполегливих домагань внесення до неї змін. Ці домагання окремих політичних сил реально наблизились до своєї реалізації вже на четвертому році функціонування нової Конституції, тобто ще навіть до закінчення перших конституційних "каденцій" значної частини інститутів державної влади та вищих посадових осіб.
У цій ситуації особливо небезпечним є те, що пропоновані зміни можуть реально звести нанівець засадничі демократичні принципи самої Конституції та докорінно зневілювати перелічені конституційні характеристики України. Крім того, небезпеку в собі несуть (як рецидив тоталітарних форм правління) і використовувані методи та інструменти досягнення поставлених цілей ("до болю" знайомі речі з нашого недалекого минулого як-то: "воля народу" висловлена на референдумі, вимоги трудових колективів щодо "наведення порядку", більш як стовідсоткова явка на виборчі дільниці та тотальне голосування "за", заборона проводити мітинги та інші акції громадського протесту). Ніби й справді частково почали збуватись далеко не добрі слова одного з скандально відомих сьогоднішніх політиків України, який назвав Конституцію 1996 року "сирітською" (від прізвища секретаря конституційної комісії народного депутата України Михайла Сироти, за аналогією із Конституцією СРСР 1936 – названою "сталінською"), а час прийняття Основного Закону – "п’яною конституційною ніччю".
Однак все це сьогодні не тільки не послабило уваги до проблематики Конституції як такої, а й суттєво її загострило на питаннях соціальної та правової природи, сутності, змісту, функцій, місця і ролі в національній нормативно-правовій системі тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок