Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Права людини вихідні засади прав людини: до характеристики сучасної інтерпретації

Права людини вихідні засади прав людини: до характеристики сучасної інтерпретації

Назва:
Права людини вихідні засади прав людини: до характеристики сучасної інтерпретації
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,05 KB
Завантажень:
324
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Права людини вихідні засади прав людини: до характеристики сучасної інтерпретації


Стаття присвячена дослідженню однієї із актуальних проблем теорії прав людини – вихідних засад праволюдинного інституту. На основі аналізу сучасної наукової літератури, а також правозахисної практики міжнародних органів, зроблено спробу сформулювати систему таких засад, а також подати їхню сучасну інтерпретацію.
Ключеві слова: засади прав, загальність, невідчужуваність, природність.
Однією з неодмінних передумов глибинного пізнання природи та закономірностей інституту прав людини виступає з’ясування та формулювання системи його визначальних засад. Це питання було і є предметом наукових досліджень багатьох учених. Зокрема, серед праць вітчизняних (у широкому розумінні цього слова) дослідників, на наш погляд, заслуговують на увагу наукові доробки Б. Ебзєєва, І. Ковальова, Р. Лівшиця, А. Малько, Л. Разсказова, П. Рабіновича, П. Упорова, серед зарубіжних – Д. Донеллі, Ж. Ніва, Г. Цахера, А. Гессе.
Ознайомлення з цими працями дає можливість сформувати певне бачення досліджуваної проблеми. Разом з тим можна констатувати, що рівень сучасного пізнання розглядуваного феномена потребує під дещо новим кутом зору проаналізувати існуючі напрацювання та запропонувати його (явища прав людини) оновлену інтерпретацію.
Аналіз правничої літератури, доступної автору, дає змогу виділити таку систему вихідних засад інституту прав людини:
загальність та формальна рівність можливостей, які становлять інститут прав людини, щодо усіх однойменних суб’єктів;
невідчужуваність (невід’ємність) таких можливостей;
притаманність таких прав людині від природи (природність).
Незважаючи на певну термінологічну уніфікацію наведених тут засад інституту прав людини, їхні змістовні інтерпретації, обстоювані певними групами вчених-правознавців, все ж істотно відрізняються.
Розглянемо детальніше кожну із вищенаведених ознак феномена прав людини.
Загальність та рівність як засада інституту прав людини.
Аналіз у першу чергу принципу формальної рівності як засади сучасної концепції прав людини є не випадковим. Власне ця засада феномена прав людини тлумачиться у правовій літературі (на нашу думку, цілком справедливо) як "квінтесенція феномена прав людини" [1, с.155]. Адже "права людини – не дар природи, вони також не отримані нами як спадок – вони куплені ціною боротьби з випадковостями народження і привілеями, які донині передавалися із покоління в покоління" [2, с.71].
З погляду моралі у обстоюваному нами значенні моральних норм як духовних легітиматорів, специфічних ідеологічних умов, що становлять зміст можливостей людини (які експліцитно виражені у деяких правах людини, а імпліцитно присутні у кожному з них), принцип рівності як засада сучасної концепції прав людини випливає з гідності людини (вродженої властивості людини, однаково притаманної усім людям), тобто її цінності як такої, незалежно від будь-яких її біологічних чи соціальних властивостей [3, с.21].
Права людини мають бути загальними та рівними для всіх суб’єктів, що означає насамперед формальну однаковість можливостей за їхніми стартовими показниками. Йдеться власне про первинні формально рівні умови, необхідні для реалізації відповідних прав людини [4, с.7]. Попри самоочевидність значення цієї засади зауважимо, що принцип рівності далеко не однозначно оцінюється у деяких із незахідних культур. Справа у тому, що положення сучасної концепції прав людини, яка чи не найбільше розроблена практикою міжнародних судових органів (Європейського суду з прав людини (далі – Євросуду з прав людини), Суду Справедливості Європейських Спільнот (далі – ССЄС), повною мірою застосовуються до врегулювання так званих горизонтальних відносин, тобто відносин індивідів поміж собою (скажімо, ч.2 ст.16 Загальної Декларації прав людини, за якою "шлюб укладається на основі вільної та повної згоди сторін"). Власне "наступ" прав людини на цю горизонтальну (приватну) сферу, а відповідно ламання усталених стереотипів у сфері відносин чоловіків та жінок, дітей та батьків, саме і зумовили несприйняття (як з боку офіційної влади відповідних держав, так і з боку певних груп їхнього населення) цієї концепції у деяких незахідних культурах.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Права людини вихідні засади прав людини: до характеристики сучасної інтерпретації

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок