Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> ПОНЯТТЯ І СУТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ НОРМИ. ФОРМА І ГАРАНТІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

ПОНЯТТЯ І СУТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ НОРМИ. ФОРМА І ГАРАНТІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

Назва:
ПОНЯТТЯ І СУТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ НОРМИ. ФОРМА І ГАРАНТІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,13 KB
Завантажень:
412
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
ПОНЯТТЯ І СУТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ НОРМИ. ФОРМА І ГАРАНТІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.


Кримінально – процесуальна норма.
Джерелом кримінально-процесуального права є тільки закон. Зовнішньою, докумен-тальною формою кримінально-процесуального закону є нормативні акти: Кодекс, Закони з окремих питань У сукупності ці нормативні акти і створюють законодавство про кримінальне судочинство.
Кримінально-процесуальний закон містить криміналь-но-процесуальні норми. Вони встановлені державою, є загальними й обов'язковими правилами поведінки суб'єк-тів кримінально-процесуальної діяльності, виконуються добровільно, їх виконання забезпечується також силою державного примусу шляхом притягнення до юридичної відповідальності.
Кримінально-процесуальні норми поділяються на такі, що зобов'язують (імперативні), уповноважують і заборо-няють. Норми, що зобов'язують, категорично диктують суб'єктам кримінально-процесуальної діяльності певну поведінку. Наприклад, ст. 4 КПК передбачає: «Суд, про-курор, слідчий і орган дізнання зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному ви-падку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, вин-них у вчиненні злочину, і до їх покарання».
Норми, що уповноважують, наділяють суб'єктів кри-мінально-процесуальної діяльності процесуальними пра-вами. Використання їх залежить від розсуду цих суб'єктів. Наприклад, ч. 1 ст. 88 КПК надає учасникам судового розгляду право ознайомитися з протоколом судового за-сідання і подати письмові зауваження. Але скористатися цим правом чи ні, вирішують самі учасники судового розгляду. Тому норми, що уповноважують, на відміну від зобов'язувальних, імперативних, мають диспозитивний ха-рактер.
Норми, що забороняють, зобов'язують суб'єктів кримі-нально-процесуальної діяльності утриматися від вчинення певних дій. Наприклад, ч. З ст. 22 КПК говорить: «Забо-роняється домагатися показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів». Заборонювальні норми можна розглядати як різновид зобов'язувальних, або імпе-ративних, норм.
За порушення приписів, які містяться в зобов'язу-вальних і забороюовальних нормах, до суб'єктів кримі-нально-процесуальної діяльності можуть бути застосовані санкції: процесуальні (наприклад, привід через органи внутрішніх справ свідка, який не з'явився без поважних причин за викликом слідчого; скасування постанови слід-чого чи вироку суду; повернення кримінальної справи на додаткове розслідування); дисциплінарні (догана, звіль-нення з роботи); адміністративні (наприклад, злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів попереднього слідства або дізнання тягне за собою адміністративний штраф); кримінально-правові (наприклад, відмова свідка від дачі показань або експерта чи перекладача без поважних причин від виконання пок-ладених на них обов'язків у суді або при провадженні попереднього слідства чи дізнання карається виправними роботами на строк до шести місяців або штрафом).
Норми кримінально-процесуального права можуть бу-ти закріплені в одній або кількох статтях закону, а іноді кілька норм міститься в одній статті Наприклад, в ст. 5 КПК закріплено одну норму: «Ніхто не може бути притяг-нутий як обвинувачений інакше ніж на підставах і в по-рядку, встановлених законом». В ст. 22 КПК містяться три норми: в ч. 1 — обов'язок суду, прокурора, слідчого й особи, яка провадить дізнання, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи; в ч. 2 —заборона перекла-дати обов'язок доказування на обвинуваченого; в ч. З — заборона домагатися показань обвинуваченого та інших осіб шляхом незаконних заходів.
Як майже всі правові норми, кримінально-процесу-альні норми за своєю структурою складаються з трьох частин: гіпотези, диспозиції і санкції. Гіпотеза визначає умову, за наявності якої дана норма повинна застосову-ватися.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: ПОНЯТТЯ І СУТЬ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ НОРМИ. ФОРМА І ГАРАНТІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок