Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Державний лад Київської Русі.

Державний лад Київської Русі.

Назва:
Державний лад Київської Русі.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,91 KB
Завантажень:
497
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
Державний лад Київської Русі.


Давньоруська держава складалася як ранньофеодальна монархія. Це була відносно єдина, побудована на принципі сюзеренітету-васалітету держава. Її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві правителі - його васали. Сформовувалася і система посадництва. Діяльність великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для розв'язання найважливіших питань скликалися феодальні з'їзди. История государства и права Украинской ССР / под ред. Б.М.Бабия, К., 1987. -Т.1. -с.57-63
Функції перших київських князів були порівняно нескладними і полягали перш за все в організації дружини та військових ополчень, командуванні ними. Князі піклувалися про забеспечення охорони кордонів держави, очолювали воєнні походи з метою підкорення нових племен, збирання з них данини. Разом з тим київські князі прагнули підтримувати нормальні зовнішньо політичні стосунки з войовничими племенами, Візантійською імперією, країнами Близького Сходу. Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава. М., 1982. -с.59. Це зумовлювалося у першу чергу інтересами забеспечення необхідних умов для безперешкодного збуту товарів, зовнішньої торгівлі. Київський князі судив головним чином своїх васалів, дружинників. Своє найближче оточення. Князівська юрисдикція у цей час тільки-но почала поширюватися на народні маси. Судив київський князь передусім на основі норм звичаєвого права. Що стосується початкового періоду київської Русі. То навряд чи можна говорити про широке князівське законодавство.
Київські князі спочатко беспосередньо відали лише київською землею. Інші території управлялися князями племен або князями намісниками. На завойованих і приєднаних до Києва нових землях київські князі ставили у центрах племен свої гарнізони: у головному місті племені і особливо важливих центрах - великий гарнізон, так звану тисячу, що поділялася на сотні; у містах менших за значенням - менші гарнізони, якими командували соцькі й десяцькі. Вони “рубали” на приєднаних до Києва територіях нові міста, які ставали опорними пунктами, що укріплювали їх владу на місцях. Крім того, нові міста ставали економічними центрами. Ричка В.М. Про адміністративно-територіальний устрій Давньоруських земель XI-XII ст. - с.94-107.
У Київській русі на місцях спочатку владарювали племінні князівські династії. Місцеві князі, які до середини X ст. часто іменувалися також великими. Однак. Визнаючи силу київського князя, були у нього у підкорі, виставляли на його поклик військо. Передавали йому частину данини, яку збирали з підвладної території. На місцях інколи розташовувались і військові сили київського князя. За свою службу місцеві князі користувалися затупництвом київського князя, залишали собі частину данини, яку збирали. У випадку порушення вірності київському князеві васал втрачав своє володіння. Проте здійснити це можна було тільки шляхом війни проти непокірного.
Окремі феодальні князівства настільки посилилися в економічному і політичному відношенні. Що втримували їх у покорі київському князю ставало неможливим. Князівські володіння перетворювалися у своєрідні держави у державі. Цьому певною мірою сприяли розвиток великих феодальних землеволодінь, між якими існували слабкі економічні зв'язки, а також формування феодального імунітету внаслідок наділення великих феодалів, і перш за все місцевих князів, жалуваними та іншими грамотами. Місцеві князі зміцнювали власний політичний аппарат, який головним чином копіював аппарат великого князя і надавав їм можливість тримати у покорі підвласне населення. Придушувати опір експлуатованих мас, який посилювався. Місцеві князі очолювали адміністрацію і військо, до них поступово повністю перейшло право судити, яке вони здійснювали у князівському дворі або передоручали своїм тіунам.
Послаблення влади великого київського князя і посиленя впливу багатих феодальних землевласників зумовили скликання феодальних з'їздів (“снемів”). Ці з'їзди були загальнодержавними. На них збиралися місцеві князі, їх спільники, васали, бояри, інколи церковна знать.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Державний лад Київської Русі.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок