Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань

Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань

Назва:
Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,10 KB
Завантажень:
276
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань


Найдавніший варіант слова завдаток – arra має близькосхідне походження. В часи римського права завдаток розглядався як грошова сума або інша цінність, яка передавалась однією стороною іншій в момент укладення договору. В цивільному праві Австрії, яке діяло на території Галичини, завдаток позначався терміном зарука. У Зібранні малоросійських прав 1807 року це слово вживається тільки у словнику юридичних термінів, які вийшли на момент упорядкування Зібрання з ужитку, і визначається так: “Зарука – зумовлене заручним листом грошове забезпечення на випадок невиконання однією із сторін укладеного договору” [1, c.347].
Завдатком могла бути грошова сума або інша цінність. У цивільному праві Австрії зазначалось, що зарука дається наперед і вважається лише знаком укладення, або гарантією виконання договору і не встановлювалось, що це має бути – гроші чи майно.
Г.Ф. Шершеневич визначав завдаток як “сплату суми, що здійснюється під час укладення договору за виконання дії, про яку домовились” [2, c.291]. За польським Кодексом зобов’язань, який діяв з 1934 року, завдаток міг бути тільки грошовою сумою [3, c.93].
У Цивільному кодексі УРСР 1922 року ч.1 ст.143 встановлювала дві форми завдатку: грошову суму або іншу майнову цінність.
В Цивільному кодексі України 1963 року завдаток уже був тільки грошовою сумою. Сума завдатку не встановлена – це може бути будь-яка частина платежу за договором. Визначення завдатку дано таке: це грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів другій стороні в підтвердження укладення договору і в забезпечення його виконання.
У праві Німеччини та Франції завдатком можуть бути і гроші, й інша майнова цінність [4, c.316].
Завдаток, згідно зі ст.178 Цивільного кодексу України, може застосовуватись у відносинах між громадянами або з їх участю.
Використання завдатку (і авансу) у відносинах між соціалістичними організаціями було заборонено в 1930 році постановою ВЦВК і РНК СРСР від 30 січня 1930 року “Про кредитну реформу”[5]. Постановою заборонялося кредитування однією організацією іншої. Передбачалося, що кредити видає тільки банк. Винятками стали лише аванси за договорами підряду та аванси у формі завдатку у зовнішній торгівлі.
Для завдатку встановлювалось дві функції:
підтвердження факту укладення договору;
забезпечення його виконання.
О.С.Іоффе бачив у завдатку три функції – ще й платіжну, оскільки його вносять і зачислюють у рахунок належних за договором платежів [6, c.169].
Завдаток видається на підтвердження укладення договору і в такий спосіб засвідчує сам факт укладення договору в рахунок платежів, за яким він виданий. Це означає, що, коли сторонами не оспорюється факт видання або отримання завдатку, а також якщо цей факт оспорюється, однак він підтверджується доказами, то договір вважається укладеним. Якщо договором передбачена сплата одній із сторін завдатку, то він буде вважатися укладеним лише після виконання контрагентом свого зобов’язання.
Завдатком, як видно із ч.1. ст.195 Цивільного кодексу України, може забезпечуватися тільки виконання договорів. Завдатком може бути забезпечене тільки виконання грошових зобов’язань. Це закладене в самому визначенні завдатку – він видається в рахунок належних платежів.
Договір про завдаток є додатковим і відноситься до реальних договорів: поки завдаток не переданий кредитору, відносини, які передбачені в основному договорі, не виникають.
Стаття 178 Цивільного кодексу України передбачає, що завдаток використовується у зобов’язаннях між громадянами або з їх участю. Отже, забороняється застосування завдатку тільки між юридичними особами. Доцільним видається скасування цієї норми, оскільки завдаток є найпростішим видом забезпечення виконання зобов’язань і в умовах швидкого розвитку форм підприємництва є необхідність у застосуванні такого інструменту.
Сторонами договору про завдаток є кредитор та боржник за головним зобов’язанням.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Завдаток як вид забезпечення виконання зобов’язань

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок