Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Процесуально-правова суть та становлення інституту заочного розгляду справи в цивільному процесі України

Процесуально-правова суть та становлення інституту заочного розгляду справи в цивільному процесі України

Назва:
Процесуально-правова суть та становлення інституту заочного розгляду справи в цивільному процесі України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,67 KB
Завантажень:
437
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Процесуально-правова суть та становлення інституту заочного розгляду справи в цивільному процесі України


Прийняття нового цивільного законодавства і зведення принципу змагальності на конституційний рівень потребує від законодавця введення низку процесуальних новел, удосконалення існуючих процесуально-правових конструкцій, які слугують для забезпечення конституційного права на своєчасний та ефективний судовий захист. Новим Цивільним процесуальним кодексом України, прийнятим 18 березня 2004 р. (далі – ЦПК України), вводиться інститут заочного розгляду справи в цивільному процесі України. Такий порядок розгляду справи справедливо вважають однією з форм реалізації принципу змагальності в цивільному процесі [17, с. 4; 6].
Проблеми ухвалення заочного рішення посідали значне місце в дореволюційній науці цивільного процесуального права і були глибоко досліджені в працях К. Анненкова, Є. Васьковського, Г. Вербловського, В. Ісаченка, К. Малишева, П. Муллова, Є. Нєфєдьєва, А. Румянцева, М. Шимановського, Т. Яблочкова та ін. В радянський період дослідження цього інституту в науці цивільного процесуального права практично відсутні, оскільки і цивільно-процесуальне законодавство цього періоду не передбачало заочного розгляду цивільних справ. Нині праць, які б досліджували питання заочного розгляду справи та заочного рішення в цивільному судочинстві, є вкрай мало. Це пояснюється, зокрема, тим, що для сучасного цивільного процесу України розглянений інститут є новим. У сучасний період дослідження проблем заочного провадження та заочного рішення можна знайти, наприклад, в російській науці цивільного процесуального права, зокрема, у працях В. Аргунова, В. Жуйкова, В. Решетняка, І. Уткіної, І. Черних та ін. В Україні окремі аспекти перспективи запровадження заочного розгляду цивільних справ аналізували Д. Луспеник, Н. Немировська та П. Шевчук.
Аналіз юридичної літератури свідчить про те, що багато питань, пов’язаних із заочним розглядом справи в цивільному процесі, або взагалі не піддавалися вмвчали, або є гостро дискусійними. Чи не єдиним питанням, щодо якого досягнута єдність думок, є переконання в потребі відродження цього інституту. Тому спроби законодавця відродити заочний розгляд цивільних справ в українському цивільному процесі схвальні, однак в законодавчому регулюванні нового процесуального інституту є багато суперечностей та недоліків, невирішеними залишилося багато питань. Саме тому важливо провести теоретично проаналізувати інститут заочного розгляду справи в цивільному судочинстві та окремі проблемні питання, пов’язані із розглядом цивільних справ у заочному провадженні.
Інститут заочного розгляду має глибоке історичне коріння. Ситуацію, коли одна сторін не з’являлася в суд, трактували і вирішували по-різному, залежно від ролі, яка відводилася судові в державі, від значення, яке надавалося суду як органу, що здійснює правосуддя, від ставлення громадян до судового рішення як до акту здійснення державної волі [11, с. 5]. Можливість розгляду справи та ухвалення рішення у відсутності відповідача була передбачена ще в римському праві. Римське право розцінювало неявку відповідача як непідкорення судовій владі. Однак “покарання” за такий непослух було різним на окремих стадіях розвитку процесу. На початковому етапі наслідком неявки було винесення рішення на користь позивача без розгляду справи. Отже, мало місце постановлення заочного рішення, але власне заочного провадження не існувало, оскільки була відсутньою основна його характеристика – дослідження обставин справи з метою вирішити спір. У пізніший період – неявка відповідача не тягнула за собою автоматичного ухвалення рішення та задоволення вимог позивача. Наслідком неявки став розгляд справи у відсутності відповідача, при цьому позивач зобов’язаний був доказати свої вимоги, а суд – постановити рішення на основі наявних доказів [15, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Процесуально-правова суть та становлення інституту заочного розгляду справи в цивільному процесі України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок