Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Самоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (до 400-річчя з дня надання)

Самоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (до 400-річчя з дня надання)

Назва:
Самоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (до 400-річчя з дня надання)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,40 KB
Завантажень:
256
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Самоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (до 400-річчя з дня надання)


Як свідчать історичні джерела на території сучасного міста Жовкви ще з часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави існувало село Винники. Після захоплення у 1340 р. Галичини поляками село перейшло у власність польської шляхти. У 1556 р. Винники та села Сопошин, Воля, Глинсько були подаровані шляхтичем А. Висоцьким белзькому воєводі Станіславу Жолкевському [1, с.5], який у 1559 р. подарував ці села своєму братові Томашеві. У 1588 р. після смерті Томаша Винники успадкував його син також Станіслав Жолкевський, відомий польський воєначальник, польний та великий коронний гетьман. У 1594 р. він розпочав будівництво у селі оборонного замку [1, с.9]. Фактично у цьому році відбулася так звана локація міста Термін локація у польській літературі вживався у випадку заснування нового міста або переведення існуючого села у статус міста. [2, с.95]. Принагідно зазначимо, що, на думку відомого українського історика І. Крип’якевича, у Жовкві народився Б. Хмельницький, батько якого Михайло був службовцем С. Жолкевського [3, с. ]. Кобилецький М., 2003
За перемогу 1602 р. в Прибалтиці над шведами польський король Сигізмунд ІІ 22 лютого 1603 р. дав Станіславу Жолкевському дозвіл у його маєтках на Русі (Україні) заснувати місто та назвати його своїм іменем Жовква [1, с.14]. Місту також надавалось магдебурзьке право, за яким мало здійснюватися його управління. Управління, згідно з привілеєм, здійснювали війт, бургомістер, радники, лавники та ін. Ці особи призначались С. Жолкевським та були підконтрольні йому і його спадкоємцям. Мешканці міста звільнялись від інших юрисдикцій та несли відповідальність лише за магдебурзьким правом у приватних і громадських справах. Отож усі правові спори мали вирішуватися за магдебурзьким правом на зразок інших міст Речі Посполитої. Жителі міста набули право збудувати ратушу, лазню, магазини, які мали утримувати в належному технічному та санітарному стані. Для зміцнення економічного добробуту населення було надано право на проведення ярмарків та торгів. Протягом року проводились чотири ярмарки – 8 травня день святого Станіслава; 29 червня – святого Петра і Павла; 11 листопада та 11 серпня – святих Мартина і Лаврентія. Торги проводили щотижня у середу та суботу. Торгівля на ярмарках і торгах мала відбуватись з урахуванням норм магдебурзького права та не порушуючи торговельні права інших міст. Привілей у галузі торгівлі надавався з метою підвищення добробуту жителів міста, які могли вільно продавати і купувати товари, укладати договори-міни, дарування й інші. Мито та інші торговельні збори сплачували у дохід С. Жолкевського. Передбачалась також сплата частини податків та зборів з ярмарків і торгів на користь держави. Особи, що займалися торгівлею, окремим королівським привілеєм були звільнені від сплати мита, податків і зборів на території усієї Речі Посполитої. Державні службовці та митники Речі Посполитої зобов’язувалися надавати всебічну допомогу купцям із Жовкви під час торгівлі в усіх приватних, церковних та королівських містах [1, с.15]. Магдебурзьке право Жовкві надавалось на зразок Замостя та Шаргорода [3, с.5].
У цей же рік жовківський староста Г. Хоніцький, який діяв від імені С. Жолкевського, дозволив організовувати у місті ремісницькі цехи у кількості не менше як 24 ремісники. Першим було утворено цех шевців [1, с.16]. Як уже зазначалось, управління містом здійснював магістрат, до складу якого входили війт, радники, лавники та інші службовці. Щороку обирали 4 радники, 7 лавників та війта. Війта і одного радника призначав самостійно власник або від його жовківський староста. Інші особи органів місцевого самоврядування обиралися. Першим жовківським війтом протягом 1601-1610 рр. був П. Щесливий, за проектом якого побудовано оборонний замок [4, с.16]. Вибори відбувалися щорічно у п’ятницю "по трьох королях" [1, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Самоврядування у місті Жовкві за магдебурзьким правом (до 400-річчя з дня надання)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок