Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Аксіологічна характеристика юридичної кваліфікації у правозастосуванні

Аксіологічна характеристика юридичної кваліфікації у правозастосуванні

Назва:
Аксіологічна характеристика юридичної кваліфікації у правозастосуванні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,55 KB
Завантажень:
87
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Аксіологічна характеристика юридичної кваліфікації у правозастосуванні


Становлення правової держави в Україні значною мірою залежить від “якості” правозастосувальної діяльності державних органів. Як відомо, характеризуючи правозастосування, а особливо коли йдеться про застосування норм кримінального права, користуються терміном юридична кваліфікація.
У літературі розрізняють два значення поняття юридичної кваліфікації: 1) процес формування правової оцінки, тобто зіставлення ознак фактичних обставин і ознак, визначених правовою нормою; 2) результат зазначеного процесу – висновок про відповідність ознак фактичних обставин і норм права, відображених правозастосувальними органами в процесуальних документах [2, с.7].
Вивчення матеріалів судової практики виявляє, що юридична кваліфікація часто ототожнюється з юридичною оцінкою [10].
З погляду аксіології юридична кваліфікація являє собою правову оцінку конкретного життєвого випадку, скеровану на виявлення юридичної значимості фактичних обставин, яка виражається в зіставленні й фіксації відповідності (чи невідповідності) ознак цих обставин і закріплених нормами права ознак юридичних фактів [7, с.4].
Юридична кваліфікація пронизує весь процес правозастосування і необхідна на кожному його етапі [8, с.77]. У результаті кваліфікації на підставі юридичної норми відбувається відмежування правомірної поведінки від правопорушення, а також здійснюється диференційована оцінка конкретних видів правопорушень [6, с.90].
Така ситуація спонукає до комплексного дослідження зазначених явищ. Спробуємо розглянути проблеми юридичної кваліфікації у правозастосуванні з позицій аксіології.
В аксіологічному аспекті, як уже зазначалось, правозастосування – це система пізнавально-оціночних дій (пізнання фактів, що мають юридичне значення і встановлення юридичної значимості фактів через дооціночне і оціночне пізнання), спрямованих на формування оцінок, що лягають в основу правозастосувальних рішень.
Оцінювання при правозастосуванні – це найперше зіставлення досліджуваних фактів з оцінками, встановленими законодавцем в юридичних нормах з метою встановлення їх значимості. Воно містить у собі низку пізнавально-оціночних дій, які можна розмежувати на окремі стадії:
1) з’ясування необхідності правозастосувального оцінювання через встановлення фактів, що потребують правового втручання (дооціночне пізнання) та встановлення їх соціальної та правової значимості (оціночне пізнання). Цю стадію можна назвати “встановлення підстав для порушення правозастосувального провадження”, або попередньою кваліфікацією [9, с.118];
2) відшукування правової норми, призначеної впливати на досліджувані факти;
3) пізнання даної правової норми (ознайомлення з текстом, перевірка її юридичних властивостей, з’ясування змісту), визначення закріплених у ній юридично значимих елементів (ознак діяння), з якими пов’язуються певні, передбачені нормою, правові наслідки;
4) пізнання та зібрання фактів, що можуть виступати в ролі доказів шляхом встановлення значимості обставин досліджуваних правовідносин (оціночне пізнання) – іншими словами, дану стадію можна назвати “оцінювання доказів” [9, с.118]. Сюди входить, наприклад, оцінювання доказів з погляду їх відносності, допустимості, достовірності, достатності;
5) зіставлення законодавчої (нормативно-правової) оцінки діяння зі значимістю того реального діяння, до якого має бути застосована юридична норма; встановлення на основі цього соціально-правової значимості досліджуваних діянь (або кваліфікація діяння);
6) формування відповідного державно-офіційного ставлення до “об’єктів” правозастосувальної діяльності, його закріплення в правозастосувальних оцінках.
Як відомо, у юридичній науці виділяють ряд стадій застосування правових норм.
Виникає запитання: як же співвідносяться запропоновані стадії оціночної діяльності зі стадіями правозастосування?
Нагадаємо, що деякі автори виділяють такі стадії застосування правових норм: встановлення юридично значущих фактів і пошук правової норми, яку належить застосовувати до них; перевірка правильності тексту, визначення меж дії та юридичної сили правової норми; з’ясування змісту правової норми; прийняття рішення у справі; оформлення рішення в акті застосування правової норми [4, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Аксіологічна характеристика юридичної кваліфікації у правозастосуванні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок