Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648)

Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648)

Назва:
Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,77 KB
Завантажень:
50
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648)


Чернігівське воєводство було створене сеймовою конституцією 1635 р. Ще раніше, 1633 р., рішенням сейму створювався Чернігівський повіт. Ці дві події остаточно відкрили регіон для поширення на нього судової системи, притаманної для інших українських воєводств Речі Посполитої. Як наслідок, у обох повітових центрах воєводства виникли ґродські, земські й підкоморські суди. На основі збережених матеріалів можна ствердити, що початково їх робота характеризувалася нерегулярністю. Пояснюється це фактом діяльності в регіоні королівських і сеймових комісій, що часто перебирали на себе функції земських і підкоморських судів. Після створення повіту, а згодом воєводства чернігівська шляхта отримала доступ до судів загальнодержавного значення: сеймового та коронного трибуналу. Діяльність всіх згаданих судів базувалася на нормах Волинського статуту, які поступово зближалися з нормами коронного права.
Вивчення установ, що займалися судочинством, та правових основ їх діяльності входить до числа найбільш актуальних напрямків дослідження історії України ранньомодерної доби. Після докладних студій Івана Лаппо про діяльність ґродських, земських і підкоморських судів у Великому князівстві Литовському, що, втім, мало враховували український матеріал , ця тема надовго зникла з поля зору вітчизняної та зарубіжної історіографій. Відновлення інтересу до цієї проблематики почало спостерігатися лише в останні десятиліття. Львівські історики Микола Крикун та Олексій Піддубняк у своєму дослідженні ретельно простежили діяльність ґродських і земських судів Брацлавського воєводства на основі виписів з книг цих судів, що відклалися в архівній збірці роду Пісочинських . Наталя Яковенко досліджувала функціонування підкоморських судів Волині й Наддніпрянщини, а також персональний склад канцелярій Волинського, Київського та Брацлавського воєводств . Окремим аспектам вказаної проблематики присвятили свої студії В.Поліщук та О.Крупка . Судам Київського воєводства приділив увагу польський історик Войцєх Бобінський .
Однак всі перелічені дослідження не торкалися інституцій, що займалися судочинством на території Чернігівського воєводства. Н.Яковенко у своєму дослідженні складу канцелярій зазначила: “… майже немає інформації про ґродські й земські суди Чернігова й Новгорода-Сіверського…” . Не заперечуючи близькість до істини твердження дослідниці, слід, все-таки, відзначити, що реконструкція діяльності судових інституцій Чернігівського воєводства видається можливою, хоч, напевно, вже ніколи не буде докладною. Ця реконструкція, наскільки, це дозволяють відомі нам джерела, і є метою даної статті.
Сеймові конституції 1633 та 1635 рр., які регламентували створення Чернігівського повіту й воєводства, однозначно ствердили, що основою судочинства у воєводстві має бути, як у Київському, Волинському й Брацлавському воєводствах, Волинський статут . У воєводстві мали виникнути ґродські, земські, підкоморські суди; встановлювалася, крім королівського асесорського суду, ще одна апеляційна інстанція для обивателів воєводства – коронний трибунал у Любліні.
Згідно зі згаданими конституціями мало бути засновано два земства й стільки ж ґродів з центрами відповідно у Чернігові та Новгороді-Сіверському. Раніше вони мали виникнути у Чернігові, згодом у Новгороді-Сіверському.
Інформація про діяльність земських судових сесій (років) у Чернігівському воєводстві надзвичайно скупа. “Ординація воєводства Чернігівського” 1635 р. зазначила, що роки у Новгороді-Сіверському завжди повинні починатися через три тижні після років у Чернігові; “Ординація Чернігівська” 1633 р. ж передбачила початок каденції чернігівських років через три тижні після київських . У Києві, згідно з конституцією 1590 р., земські роки мали розпочинатися на католицькі свята – Трьох королів (6 січня), Трійці (на початку літа) та Михайла (29 вересня) . Пункт конституції 1633 р. дотримувався, і роки у Чернігові розпочиналися через три тижні після згаданих свят .

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Судочинство у чернігівському воєводстві (1635 – 1648)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок