Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Святкові і неробочі дні

Святкові і неробочі дні

Назва:
Святкові і неробочі дні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,81 KB
Завантажень:
2130
Оцінка:
 
поточна оцінка 4.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
В наш час трудове право в промислово розвинених країнах світу визнається однією з головних галузей права. І це зрозуміло, оскільки саме в сфері застосування праці, де створюються матеріальні й духовні блага, знаходиться зона переплетіння життєво важливих інтересів різних соціальних груп, інтересів державних, суспільних і особистих, приватних. Від методів правового регулювання праці багато в чому залежить суспільний спокій і відчуття обопільного порозуміння між суб'єктами трудових правовідносин. Це сфера, в якій задіяно найбільше число членів суспільства і тому вона заслуговує на особливо пильну увагу держави.

Але не тільки уряд, керівники, юристи повинні добре розумітися в основах трудового права. Кожна людина, незалежно від того, де вона працює, і на якій посаді, повинна знати свої трудові права і обов’язки, добре розуміти як себе вести в тій чи іншій ситуації, що стосується трудового законодавтства.

Кожний працюючий має право на відпочинок, але існують такі дні, як святкові і неробочі, які не можуть ігноруватися державою, в силу національних, культурних чи релігійних традицій. Тому в своїй контрольній роботі я хочу висвітлити тему святкових і неробочих днів в українському законодавстві.

Законодавство про працю не дає визначення часу відпочинку. Наукою трудового права традиційно під часом відпочинку розуміється час, протягом якою працівник є, вільним від виконання трудовнх обов'язків і вправі використовувати його на власний розсуд.

Правове поняття часу відпочинку не відновідає фізіологічному поняттю відпочинку, коли людина, наприклад, спить. У зв'язку з цим науковці пропонували увесь час поза робочим часом називати "вільним від роботи часом" або "неробочим часом". Проте у законодавстві застосовується саме термін "час відпочинку", і його правовий аспект полягає у зв'язку із трудовими обов'язками працівника, а точніше, коли працівник вільний від такого зв'язку.

Законодавством встановлені наступні види часу відпочинку:

 перерви протягом робочою дня (зміни);

 щоденний відпочинок (міжзмінна перерва);

 вихідні дні (щотижневий відпочинок);

 святкові і неробочі дні;

 відпустки.

Розглянемо докладніше, що ж мається на увазі під святковими і неробочими днями.

Законом України про працю передбачені наступні святкові дні, робота в які не проводиться:

 1 січня - Новий рік;

 7 січня - Різдво Христове;

 8 березня - Міжнародний жіночий день;

 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

 9 травня - день Перемоги;

 28 червня - День Конституції України;

 24 серпня - День незалежності України.

Законом України “Про внесення змін до КЗпП України” від 24 грудня 1999р. з переліку святкових днів виключені 7 та 8 листопада - річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Робота також не провадяться і в дні релігійних свят, такі дні згідно із ст.73 КЗпП називаються “неробочими”, чим підкреслюється їх недержавний характер. Проте держава, шануючи релігійні традиції переважної більшості населення, закріпила це положення у законі:

 7 січня - Різдво Христове;

 один день (неділя) - Пасха (Великдень);

 один день (неділя) — Трійця.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, особам, які сповідують відповідні релігії, надається до 3 днів відпочинку протягом року для святкування їхніх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

У вказані вище дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається з дозволу профспілкового комітету в наступних виняткових випадках:

 для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

 для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна;

 для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

 для виконання невідкладних навантажувально-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

У таких ситуаціях залучення до роботи у вихідний день провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Згідно із ст.67 КЗпП, у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Робота у святковий та неробочий день згідно зі ст.107 КЗпП України оплачується у подвійному розмірі:

 відрядникам за подвійними відрядними розцінками;

 працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Святкові і неробочі дні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок