Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Адміністративні правопорушення в системі корупційних деліктів

Адміністративні правопорушення в системі корупційних деліктів

Назва:
Адміністративні правопорушення в системі корупційних деліктів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,83 KB
Завантажень:
41
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Подолання корупції в Україні є найсерйознішою проблемою, нерозв’язання і загострення якої визначає міжнародне становище нашої держави та її політичний імідж у світі [1].

Важливу роль у протидії корупційним проявам відведено адміністративному законодавству. Про це свідчить спрямованість Закону України “Про боротьбу з корупцією” [2] на широке застосування адміністративної відповідальності за корупційні діяння та інші діяння, що пов’язані з корупцією. Таким чином, з тексту Закону випливає, що корупційними правопорушеннями є:

а) корупційні діяння;

б) інші діяння, що пов’язані з корупцією.

Спираючись на аналіз чинного антикорупційного законодавства і доктринальні точки зору на генезіс та сутність корупції, М.І. Мельник пропонує найбільш змістовне, на наш погляд, визначення корупційного правопорушення. Під таким він розуміє правопорушення, які полягають у неправомірному використанні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, офіційно наданої їй влади, посадових повноважень, відповідних можливостей з метою задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб (корупційні діяння), а також в інших діях, які створюють умови для вчинення корупційних діянь чи є приховуванням їх або потуранням їм (інші діяння, пов’язані з корупцією [3].

З огляду на зазначене, до адміністративних корупційних деліктів відносяться такі:

корупційні діяння (ст. 1 Закону “Про боротьбу з корупцією”);

порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ст. 5 Закону “Про боротьбу з корупцією”);

невжиття керівниками заходів щодо боротьби з корупцією (ст. 10 Закону “Про боротьбу з корупцією”);

умисне невиконання своїх обов’язків по боротьбі з корупцією (ст. 11 Закону “Про боротьбу з корупцією”);

порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вимог щодо декларування доходів, а саме неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов’язання фінансового характеру (ч. 1 ст. 9 Закону “Про боротьбу з корупцією”);

неподання або невчасне подання державним службовцем або іншою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, відомостей про відкриття валютного рахунку в іноземному банку (ч. 2 ст. 9 Закону “Про боротьбу з корупцією”);

правопорушення, пов’язані з використанням посадовими особами в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їм у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв’язку, техніки або іншого державного майна, до корупційних діянь не належать (відповідальність передбачена ст. 1841 Кодексу України про адміністративні правопорушення) [4].

Практика виявлення та розслідування зазначених деліктів свідчить, що правоохоронним органам бракує повноти нормативного регулювання, науково-методичного забезпечення, а заходи щодо вдосконалення законодавства з питань боротьби з корупцією мають фрагментарний характер. Правозастосовна діяльність суб’єктів боротьби з корупцією відзначається помилками, які негативно впливають на громадську свідомість. Найбільш розповсюджені з них такі:

складення протоколу неуповноваженою на те посадовою особою;

нехтування необхідністю здійснити своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст. 247 – Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення і 280 – Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення КУпАП і з’ясувати: а) чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; б) чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; в) чи особа є винною в його вчиненні; г) чи належить вона до суб’єктів даного правопорушення; д) чи не містить правопорушення ознак злочину; е) чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; є) чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі;

недостатнє з’ясування мотиву і характеру вчиненого діяння, повноважень особи, яка його вчинила, наявності причинного зв’язку між діянням і виконанням останньою завдань і функцій держави, а у випадках, передбачених п. “а” ч. 1 ст. 5 і п. “а”, “б” ч. 3 ст. 5 Закону, – мети правопорушення.

Дослідження причин зазначених помилок показало, що ефективність протидії адміністративним корупційним деліктам значною мірою залежить від адекватності їх кваліфікації, яка є важливим етапом застосування відповідних норм антикорупційного законодавства. Практичне значення кваліфікації полягає у забезпеченні принципів законності, об’єктивної істини, відповідності стягнення вчинку. Її здійснення потребує від правозастосовувача спеціальної фахової підготовки, відповідного життєвого досвіду, знань і вмінь щодо заходів і методів застосування норм права.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Адміністративні правопорушення в системі корупційних деліктів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок