Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Конституції зарубіжних країн

Конституції зарубіжних країн

Назва:
Конституції зарубіжних країн
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,95 KB
Завантажень:
68
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
1. Конституція (від лат. constitutio – організація, устрій, настанова) – основний закон держави, який закріплює її суспільний і державний устрій, основні права, свободи і обов’язки громадян, організацію державної влади і місцевого самоврядування, територіальний устрій, символіку держави тощо.

Від звичайних правових норм конституційні норми відрізняються тим, що вони закріплюють методи і форми здійснення державної влади. Предмет правового регулювання конституційних норм стосується самих основних умов політичного існування всього суспільства.

В науці конституційного права поняття “конституція” застосовується в двох значеннях. У формальному значенні – це юридична конституція, тобто основний закон держави, який закріплює суспільно-економічний устрій, форму правління і форму державного устрою, правовий статус особи. Але на практиці може скластися такий порядок здійснення державної влади, який може істотно відрізнятися від порядку, який приписує конституція. Цей реальний порядок здійснення державної влади називається фактичною конституцією.

2. Кожна із діючих конституцій має специфічні індивідуальні риси. В той же час конституціям властиві загальні ознаки.

Всі конституції в тій чи іншій формі проголошують лозунг народного суверенітету (Конституція Бельгії 1831 р.: “Всі влади походять від народу. Вони здійснюються встановленим Конституцією порядком” (ст. 25).

Всі конституції в тій чи іншій формі закріплюють інститут приватної власності.

В конституціях звичайно визначаються і закріплюються основні принципи теорії поділу влад ( в Японській Конституції міститься такий припис – “Парламент являється вищим органом державної влади і єдиним законодавчим органом держави” (ст.41).

Всі конституції встановлюють і закріплюють форму правління відповідної держави – республіку або монархію (Конституція США нічого не говорить про форму правління всієї держави, але закріплює республіканську форму правління для штатів: “Сполучені Штати гарантують кожному штату в даному союзі республіканську форму правління” (ст. IV, розділ 4).

Конституції встановлюють і закріплюють форму державного устрою – унітаризм або федерацію, хоча в самому тексті можуть бути відсутні прямі припис (конституції США та Індії говорять про Союз).

Всі конституції в тій чи іншій формі проголошують і встановлюють демократичні свободи громадян та підданих.

Конституції визначають принципи організації системи вищих органів державної влади і порядок діяльності підсистем, які її складають. В їх число входять глава держави, уряд, парламент. В конституціях також встановлюються основи регулювання таких важливих політичних процесів як вибори, референдум, законодавство.

Деякі конституції містять норми, які регулюють зовнішню політику держави. Наприклад, відмова від завойовницьких війн включена у преамбулу Конституції Франції 1946 року.

Конституції, прийняті після другої світової війни, як правило, більш детальні.

3. Відповідно до того, як об’єктивно виражена зовні воля укладача, конституції поділяються на писані і неписані.

За способом зміни, внесення поправок і доповнень конституції поділяються на жорсткі – змінюються і доповнюються в більш складному порядку, ніж той, який прийнятий для звичайної законодавчої процедури; гнучкі – змінюються і доповнюються в тому ж порядку, що і звичайні парламентські закони.

Державна практика виробила ряд способів прийняття конституцій. Право на прийняття першої або нової писаної конституції, яке в літературі називається установчою владою, здійснюється або представницьким органом, або виборчим корпусом, або виконавчою владою.

Перші писані конституції – Американська 1787 р. і Французька 1791 р. Були прийняті представницькими органами, відповідно Конвентом (Установчими зборами) і Генеральними штатами (Парламентом).

В новітній політичній практиці прийняття конституцій представницькими органами широко розповсюджене. Вся процедура прийняття нової конституції – від розробки проекту до його остаточного затвердження – здійснюється самим представницьким органом і створюваними ним допоміжними органами. Тільки Установчими зборами були прийняті конституції Італії 1947 р., Індії 1950 р., Болівії 1967 р., Бангладеш 1972 р. Парламентами були прийняті конституції Пакистану 1973 р., Таїланду 1947 р., Греції 1975 р. В деяких випадках установчі збори тільки розробляють і затверджують проекти конституцій, а остаточне рішення про його прийняття приймає виборчий корпус.

Прийняття конституції виборчим корпусом складається з двох етапів – розробка проекту конституції і остаточне його затвердження, після чого конституція вступає в законну силу. Сам виборчий корпус не може розробляти проект конституції. Це робить або спеціальний конституційний комітет, або установчі збори.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Конституції зарубіжних країн

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок