Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Державний лад (1945 — середина 1950-х pp.)

Державний лад (1945 — середина 1950-х pp.)

Назва:
Державний лад (1945 — середина 1950-х pp.)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,83 KB
Завантажень:
23
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
У повоєнні роки в країні зберігається тоталітарний режим Сталіна, ще більш зміцнюється адміністративно-командна система. І це зрозуміло, адже тільки з нею були можливі існування і побудова державного соціалізму.

Надзвичайні органи. Деякі зміни, яких аж ніяк не можна було обминути, все ж відбувалися. Насамперед ліквідовано надзвичайні органи влади та управління, створені у війну. Вже 4 вересня. 1945 p. були скасовані Державний комітет оборони та його органи на місцях. Навесні 1946 p. був знятий воєнний стан. Органи військового командування, які за умов воєнного стану виконували функції органів державної влади, передали їх за належністю місцевим Радам.

Але звичка звертатися за допомогою до надзвичайних органів виявилася сильнішою. У випадках, коли у стислі строки було потрібно вирішувати серйозні завдання, посилювалось партійне керівництво ланками держапарату, партійне ядро цих ланок. Слід сказати, що у повоєнні роки партійні органи продовжували грубо та відверто порушувати демократичні принципи управління. Вони опікали державні та господарські установи, втручалися в їх правомочності, а то й зовсім підмінювали їх. При цьому вони діяли засобами адміністрування. Таким чином, тривав процес інтеграції партійного та державного апарату. Наприклад, за ініціативою лютневого (1947 p.) Пленуму ЦК ВКП(б) в МТС було введено посаду заступника директора з політчастини з дуже широкими повноваженнями. В Україні у 1947 p. на посаду заступників директорів МТС з політчастини було направлено 1240 комуністів.

Наприкінці 40-х років виникли труднощі й на залізничному транспорті. Вихід з такого становища знову побачили у зміцненні партійного керівництва на залізничному транспорті. 29 вересня 1948 р. ЦК ВКП(б) ухвалив створення на залізничному транспорті політорганів — політвідділів на залізницях та у відділеннях, а також на великих будівництвах залізничних магістралей. У Міністерстві шляхів було засновано політуправління. На політуправління та поли-відділи покладалися, наприклад, такі завдання: виховання робітників залізничного транспорту "в дусі беззавітної відданості соціалістичній Вітчизні та суворого дотримання державної й трудової дисципліни", всебічне зміцнення єдиноначальності на всіх ланках залізничного транспорту, піднесення політичної та трудової активності залізничників для поліпшення роботи залізниць і забезпечення виконання та перевиконання державних планів.

Як бачимо, політичні органи, створені і в МТС, і на залізничному транспорті, поєднували в собі партійне та державне керівництво. Це надавало їм надзвичайного характеру. Але їх діяльність не досягла бажаного ефекту.

Конституційні органи. Здійснювалася реорганізація конституційних органів влади та управління.

Перші післявоєнні вибори до Верховної Ради СРСР відбулися у лютому 1946 р., до Верховних Рад союзних і автономних республік — у 1947 p. В УРСР вони пройшли 9 лютого 1947 p. Головою Президії Верховної Ради УРСР було обрано М. Гречуху.

1 далі додержуються строки чергових виборів до вищих органів влади УРСР та строки їх законних повноважень. Вибори до Верховної Ради створювали видимість прагнення до демократизації державного ладу, хоча, як і раніш, фактичних виборів не було: балотувався один кандидат на одне депутатське місце. У депутатському корпусі вирішальну роль відігравала партійно-радянська номенклатура.

До радянського виборчого права було внесено лише одну зміну. Встановлювалась відмінність щодо віку користування активним і пасивним виборчим правом. Право обирати, як і раніш, мали громадяни, яким виповнилось 18 років. Але віковий ценз для обрання у вищі органи влади дещо підвищився. Депутатом Верховної Ради УРСР громадянин міг стати, починаючи з 21 року, а Верховної Ради СРСР — з 23 років.

У березні 1946 р. Раднарком СРСР було перетворено на Раду Міністрів, а наркомати — на міністерства. Такі ж перетворення відбулися і в Україні*. Такі назви були прийняті в міжнародній практиці та полегшували зв'язок УРСР і СРСР з іншими державами.

У СРСР головою Ради Міністрів залишався Сталін. Як і раніш, він поєднував цю посаду з посадою генсека. Це сприяло інтеграції партійних органів в державні структури. Правда, у 1952 p., після XIX з'їзду КПРС, Сталін звернувся до пленум ЦК КПРС звільнити його з посади генсека. Зрозуміло, пленум не погодився з цим проханням, на що й розраховував Сталін. Він фактичний глава держави — одноособове, єдиновладне, безконтрольно вирішував долю країни, її народів, у тому числі України та її народів, втручався в усі сфери управління.

Зростанню влади Сталіна вельми сприяло присвоєння йому вищого військового звання — генералісимус (ініціатива цієї акції також належала йому). В оточенні Сталіна у цей час з'явилася і поширилася нова назва — "хазяїн". Як не згадати при цьому відповідь царя Миколи II на питання анкети всеросійського перепису населення про рід його занять: "Хазяїн землі Руської".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Державний лад (1945 — середина 1950-х pp.)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок