Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Органи захисту більшовицького радянського режиму

Органи захисту більшовицького радянського режиму

Назва:
Органи захисту більшовицького радянського режиму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,07 KB
Завантажень:
52
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
У ході революції поряд з іншими владними структурами старого державного апарату було ліквідовано міліцію Тимчасового уряду, старий суд та прокуратуру, правоохоронні органи УНР. Замість них радянська влада організувала робітничо-селянську міліцію, надзвичайні комісії для боротьби з контрреволюцією, новий суд та інші органи захисту революційного режиму. Значною мірою це були структури тоталітарно-репресивної системи, що вже формувалася.

Судові органи УСРР. Окремі спроби Рад створити власні суди в Україні спостерігалися ще до перемоги жовтневого збройного повстання в Петрограді. У листопаді — грудні 1917 p. будівництво судів за ініціативою більшовиків розгортається в Україні набагато ширше, а суди, що створювалися, отримують більш чітке організаційне оформлення. На початку грудня в Одесі комітет охорони міста при виконкомі Ради заснував два революційних трибунали із слідчими комісіями при них. У середині грудня створюються шляхові дисциплінарні суди при районних комітетах Південно-Західної залізниці та Головний дисциплінарний суд залізниці. Наприкінці грудня тут же, в Одесі, було створено військово-морський революційний трибунал.

Радянське судове будівництво посилюється у січні і на початку лютого 1918 р. В цей період воно не мало змоги спертися на радянське законодавство внаслідок його незадовільного стану. Навіть ті закони, які видавалися, не завжди своєчасно надходили на місця. Хоча 10 січня 1918 p. вже було оприлюднено постанову Народного Секретаріату України від 4 січня 1918 р. "Про введення Народного суду", застосування цього законодавчого акта в практиці судового будівництва розпочалося пізніше, в багатьох місцях лише у середині лютого. У Києві народний секретар юстиції лише 19 лютого наказав дореволюційним судовим установам припинити свою діяльність.

Ревкоми організовували слідчі комісії для боротьби з політичними противниками. Наприкінці січня 1918 p., після встановлення радянської влади в Києві, було створено слідчу комісію при Київському ревкомі з метою переслідування прибічників Центральної Ради. У середині січня було організовано слідчу комісію при Одеському ревкомі.

Нерідко слідчі комісії тимчасово (до створення народного суду) виконували функції суду. Іноді такі слідчі комісії створювалися для допомоги народному судді, на якого постановою Народного Секретаріату від 4 січня 1918 p. покладався обов'язок здійснювати попереднє слідство. На селі судові функції часто здійснювали сільські та волосні сходи.

До особливостей постанови Народного Секретаріату від 4 січня 1918 p., які не сприяли правосуддю, слід віднести те, що вона відкидала не тільки апеляційне, а й касаційне оскарження рішень та вироків народного суду і тому не створювала касаційної інстанції.

У постанові Народного Секретаріату від 4 січня 1918 p. зовсім не було висвітлено питання організації та діяльності революційних трибуналів. У зв'язку з цим народний секретар з судових справ оприлюднив 23 січня 1918 p. Положення про революційні трибунали, в якому коротко розглядалися питання організації та процесуальні форми діяльності революційних трибуналів. Впроваджувався ще більш спрощений у порівнянні з постановою від 4 січня 1918 p. порядок судової діяльності.

Для обміну досвідом 26 січня 1918 р. у Харкові був проведений з'їзд судових комісарів, а 15 березня — конференція всіх повітових комісарів юстиції. Норми постанови Народного Секретаріату від 4 січня 1918 p. уточнюються новими постановами народного секретарства з судових справ. Одна з таких постанов від 20 січня вилучає з підсудності народного суду, по-перше, житлові справи, які передаються на розгляд створюваних при Радах житлових камер;

по-друге, земельні справи, які підлягають розгляду в селянських земельних комітетах; по-третє, справи, пов'язані з соціальним страхуванням, які повинні розглядатися в лікарняних касах, страхових органах, примирливих камерах. Що стосується трудових спорів, то вони тепер мають розглядатися у відділах праці місцевих Рад.

Наприкінці 1918 р. в процесі утвердження радянської влади відновлювалися радянські судові органи.

19 лютого 1919р. Раднарком УСРР видав декрет про суд, яким скасував усі суди, організовані Центральною Радою, Гетьманщиною та Директорією. 20 лютого було затверджено Тимчасове положення про народні суди та революційні трибунали УСРР, яке в основному повторювало положення, сформульовані за рік до цього в постанові Народного Секретаріату від 4 січня 1918 р. "Про введення Народного суда" та Положенні про революційні трибунали, прийнятому народним секретарством з судових справ 23 січня 1918 p. Після видання декрету про суд від 19 лютого 1919 p. діяльність місцевих ревкомів та Рад по скасуванню усіх нерадянських судів і організації нових, радянських судів стала ще активнішою. Таку ж діяльність по відновленню радянської судової системи було знову проведено в Україні після розгрому армій Денікіна наприкінці 1919р.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Органи захисту більшовицького радянського режиму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок