Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Право першої половини XIX ст

Право першої половини XIX ст

Назва:
Право першої половини XIX ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,59 KB
Завантажень:
47
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Перша половина XIX ст. була останнім етапом офіційного існування української правової системи, дії українського законодавства, інших юридичних норм, які раніше визнавались Російською імперією.

У 1840—1842 pp. на території України, що входила до складу Росії, було введено в дію "Свод законов Российской империи". Це призвело до уніфікації системи джерел права, що діяли в Україні, і виключило застосування норм попереднього права. В той же час у всіх районах України глибоко шанувалися звичаї. Тому як джерело права норми звичаєвого права не були викорінені до кінця періоду, який досліджується.

Кодифікація права. Всі роботи по кодифікації українського права проводилися паралельно та з огляду на кодифікацію права Російської держави.

ифщійний привід кодифікації місцевого права України пов'язувався з необхідністю упорядкування норм, що діяли в Лівобережній і Правобережній Україні, а також максимально наблизити правові системи України і Росії шляхом поширення на Україну загальноімперського законодавства. Загальне керівництво кодифікаційними роботами з 1804 по 1808 pp. здійснював М.Сперанський. Головою Української кодифікаційної комісії був граф П.Завадовсь-кий. Групу кодифікаторів права Правобережжя очолював А. Повстанський, Лівобережжя — Ф.Давидович. Їх зусиллями були складені "Свод местных законов губерний и областей, присоединенных от Польши" та "Собрание гражданских законов, действующих в Малороссии" ("Собрание малороссийских прав 1807 г.").

"Собрание малороссийских прав" стало першою в Україні систематизованою збіркою реально діючих норм цивільного права. Наприкінці 1807 p. його відредагований примірник було передано для перевірки у II експедицію кодифікаційної комісії, де він і залишився на довгі роки.

У 1826 р. "Комиссию составления законов" перетворено у друге відділення власної його імператорської величності канцелярії, яке повинно було постійно займатися кодифікаційними роботами. Результатом діяльності відділення стали "Полное собрание законов Российской империи", публікація якого почалася у 1830 р., та "Свод законов Российской империи", що почав виходити з 1833 p. У 1830—1833 pp. у складі відділення працювала група під керівництвом І.Даниловича, яка підготувала "Свод местных законов западных губерний") (Правобережної України та Білорусії). У 1838 p. проект Зводу затвердила Державна рада, але юридичної сили чинного джерела права він так і не набув- За своїм характером Звід був збіркою цивільного матеріального та процесуального права.

У процесі запровадження єдиної правової системи на усій території Російської імперії на Україну в 1840—1842 pp. було поширено загальноімперське цивільне та кримінальне законодавство. При підготовці другого видання "Свода законов Российской империи'' у 1842 р. було затверджено до включення в 10-й том Зводу ряду норм "Свода законов западных губерний" для застосування їх лише у Чернігівській та Полтавській губерніях.

На Правобережну Україну поширювалося виключно російське законодавство. У двох зазначених губерніях законом допускалася дія норм місцевого цивільного права, але лише тих, що увійшли до "Свода законов Российской империи". Таких норм налічувалося 53 з 3979 статей.

Цивільне право. З розкладом феодалізму і загостренням класових суперечностей у кінці XVIII і початку XIX ст. значна частина земельних наділів вільних селян і козаків перейшла до поміщиків. У 1828 p. право власності козаків на землю було обмежено. Іменним наказом заборонявся продаж землі, що належала козакам на правах власності. Зміст цієї заборони був дещо змінений у 1845 p.

Виходячи з правової традиції, на Правобережжі допускалося право власності дворян-татар (нехристиян) на кріпаків, придбаних до введення загальноросійського законодавства. Право дворян розпоряджатися нерухомою власністю не мало обмежень. Кріпосний стан селян визначався не тільки положеннями, закріпленими у "Своде законов Российской империи", а й сеймовими постановами про пожалування селян, а також судовими рішеннями. Звід встановлював на Правобережній Україні більш високий вік настання дієздатності.

Політику лавірування царський уряд здійснював у Правобережній Україні, де поміщиками переважно були поляки, прямо чи побічно пов'язані з польським національно-визвольним рухом. У 1848 p. було проведено інвентаризацію їх земельних володінь. Інвентарні правила визначали розміри селянських господарств, форми взаємовідносин між селянами і поміщиками. Зафіксовані інвентарними правилами земельні наділи, формально не підлягали змінам.

У першій половині XIX ст. деяка своєрідність у договірних відносинах в Україні порівняно з Росією полягала у наданні власникам вотчин права продавати свої вотчини тоді, коли вони за договором чи судовим рішенням перебувають у тимчасовому володінні третіх осіб.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Право першої половини XIX ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок