Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Третейські суди: питання вдосконалення статусу і порядку функціонування

Третейські суди: питання вдосконалення статусу і порядку функціонування

Назва:
Третейські суди: питання вдосконалення статусу і порядку функціонування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,38 KB
Завантажень:
135
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Третейський суд — давній засіб вирішення спорів, передусім цивільних і господарських, що виникають внаслідок укладень, припинення договорів. Сьогодні в Україні діє Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (далі — МКАС при ТПП України) [1], а також третейські суди [2]. Перший розглядає економічні спори з так званим «іноземним елементом», а третейські суди, які функціонують згідно з прийнятим у травні 2004 р. Законом України «Про третейські суди», виконують функції внутрішнього арбітражу. До відома останніх належать спори щодо визнання права власності на об'єкти нерухомості, автотранспорт і інше майно; визнання дійсними договорів, що підлягають нотаріальному посвідченню; виконання, зміна, розірвання господарських і цивільних договорів; поділ спільної сумісної власності й виділення майна із спільної часткової власності; виділення майна натурою з колективних сільськогосподарських підприємств та інших підприємств; спори із боргових зобов'язань; встановлення порядку користування земельною ділянкою та інші земельні спори; спори, що виникають внаслідок шлюбних контрактів (договорів) та інше.

Кожна юридична чи фізична особа має право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, що виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, відповідно до вимог закону. Це по-перше. По-друге, спір може бути переданий на вирішення до третейського суду лише до прийняття компетентним судом рішення щодо спору між тими ж сторонами, щодо того ж самого предмету спору та з тих самих підстав. Причому під компетентним судом Закон України «Про третейські суди» визнає місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним чи господарським процесуальним законом (ст. 2 Закону).

У випадках, встановлених ст. 6 Закону «Про третейські суди», третейський суд не може розглядати справи у спорах:

1) про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) що виникають внаслідок укладання, зміни, розірвання та виконання господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) пов'язаних з державною таємницею;

4) що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) які, відповідно до закону, підлягають вирішенню лише судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

8) коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Обов'язковою умовою третейського розгляду спорів (як у третейських судах, так і у МКАС) є наявність третейської (арбітражної) угоди — угоди сторін (відповідача та позивача) про передачу спору на вирішення третейським судом. Закон України «Про третейські суди» регулює види та форму третейських угод (ст. 12 Закону). Згідно з Законом третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше, під час передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також у разі існування вказівки у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду розглядається як обов'язкова частина третейської угоди. Щодо форми, то третейська угода укладається в письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена за допомогою обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або через направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Покликання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це покликання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання зазначених правил, третейська угода, як передбачається Законом, є недійсною.

Згідно із Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражна угода укладається лише в письмовій формі. Головне, на що повинні звернути увагу сторони під час укладення арбітражної угоди — це її зміст. Як правило, в арбітражній угоді ними передбачається лише арбітражний орган, в якому буде розглядатися спір і право, яке буде застосовуватись.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Третейські суди: питання вдосконалення статусу і порядку функціонування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок