Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Конституційний склад і структура Верховної Ради України

Конституційний склад і структура Верховної Ради України

Назва:
Конституційний склад і структура Верховної Ради України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,59 KB
Завантажень:
193
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Сучасні склад і структура Верховної Ради України є неабиякими надбаннями держави і суспільства протягом останніх років і відображають рівень та напрями їх розвитку.

Загальний кількісний склад Верховної Ради і її структура визначаються Конституцією,, Регламентом Верховної Ради та законами про окремі її структури й інститути.

Згідно із чинною Конституцією (ст. 76), конституційний склад Верховної Ради становить, як зазначалося, 450 народних депутатів. Ця кількість народних депутатів зумовлена певними чинниками: кількістю населення (громадян) України і виборців, системою виборчих округів та кількістю виборців у них, виборчою системою, однопалатністю парламенту тощо.

Із часу перших виборів до Верховної Ради України (1938 р.) її загальний кількісний склад неодноразово змінювався у зв'язку із збільшенням кількості населення та іншими обставинами.

Якісний склад Верховної Ради, природньо, не передбачається ні Конституцією, ні законами, оскільки вибори до неї є вільними і демократичними.

Тоблиця 1

Вибори до Верховної Рада України (до 1991 р. — УРСР)

Дата виборів

Скликання

Обрано депутатів

26.УІ.1918

1-е

304

09.11.1947

2-е

415

25.11.1951

3-є

421

27.11.1955

4-е

435

01.Ш.1959

5-е

457

ОЗ.ПІ.1963

6-е

469

12.Ш.1967

7-е

469

13.УІ.1971

8-е

484

15.УІ.1975

9-е

570

24.ІІ.1980

10-е

650

26.Ш.1985

11-е

650

26.ІІІ.І990

12-е

450

27.Ш.1994

13-е

436

29.Ш.І998

14-е

443

Проте чинною Конституцією встановлено певні вимоги до народ-лих депутатів, які відрізняються від вимог до народних депутатів попередніх скликань Верховної Ради. Зокрема народним депутатам може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років (ст. 76 Конституції). Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Конституція 1996 р. значно знизила віковий ценз народних депутатів — з 25 до 21 року і підвищила ценз осідлості з 2-х до 5-ти років, а також встановила обмеження для осіб, які мають судимість.

Під час виборів до Верховної Ради XIV скликання, які відбулися 29 березня 1998 р., обрано 444 народних депутати. Серед них 36 жінок, 11 депутатів з числа молоді (до 30 років), 150 народних депутатів минулих скликань (XI, XII і XIII скликань).

Найхарактернішою рисою Верховної Ради XIV, як і XIII, скликання є винятково високий професійний і освітній рівні народних депутатів. Так, 422 народних депутати, мають вищу освіту, 8 — незакінчену вищу освіту, 12 — середню спеціальну і 2 — середню освіту. Майже такий само склад народних депутатів був у Верховній Раді XIII скликання.

Окрім того, більше 100 народних депутатів мають науковий ступінь: 69 — кандидати наук і 34 — доктори наук. Серед народних депутатів із вченим званням 24 доценти і 22 — професори, 9 — членів-кореспондентів і 14 — академіків НАН України.

Більше половини складу Верховної Ради двох останніх скликань становлять народні депутати, які мають гуманітарні професії, за освітою (фахом), це, зокрема: економісти, юристи, фахівці освіти, культури, мистецтва, засобів масової інформації тощо. У парламенті XIV скликання помітно збільшилась кількість юристів, фахівців засобів масової інформації, соціологів, психологів, політологів та інших працівників гуманітарної сфери.

Високий професійний рівень більшості народних депутатів, їхня робота в парламенті на постійній основі поєднувалася з відносно молодим віком: 71 % народних депутатів мають вік до 50 років.

Ефективність роботи парламенту значно залежить від його структурованості, а вона, в свою чергу, — від партійності народних депутатів.

У Верховній Раді XIV скликання 31,38 % (139) народних депутатів — позапартійні депутати; 26 % (115) — члени Компартії України; 10 % (42) — члени Руху; 7 % (35) — соціалісти і селяни; 7 % (28) — НДЇІ; 5 % (20) — Всеукраїнське об'єднання "Громада"; 4 % (19) — ПЗУ; 2 % (11) - ПСПУ; 6 % - інші партії (14 партій), до яких входять 27 народних депутатів.

В українському парламенті XIII скликання 172 народних депутати були безпартійними. Найбільш масовими, численними і впливовими у парламенті були такі партії, як Комуністична партія (90), Народний Рух (24), Аграрна партія (24), Соціалістична партія (17).

Хоча партійність народних депутатів є основою утворення фракцій, але вона не тотожна фракційності в усіх відношеннях, оскільки до фракцій часом входять позапартійні депутати (табл. 2).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Конституційний склад і структура Верховної Ради України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок