Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Правовий статус конфіденційної інформації за законодавством України

Правовий статус конфіденційної інформації за законодавством України

Назва:
Правовий статус конфіденційної інформації за законодавством України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,17 KB
Завантажень:
53
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
На початку 21 століття інформаційні відносини набули надзвичайної і, навіть, вирішальної значущості в системі суспільних відносин. Розширення сфери використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізовувати свої намагання.

В той же час, нині виникає необхідність глибинного дослідження інформаційних правовідносин, які будуть визначати подальші напрями розвитку нормотворчого процесу. Органи державної влади надзвичайно зацікавлені в унормуванні цієї сфери. В цьому звязку не можна не згадати проект Концепції національної інформаційної політики, запропонований Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Концепцію реформування законодавства України у сфері суспільних інформаційних відносин та інші документи. Але їх відзначає досить великий ступінь декларативності, що не завжди може іти на користь. В цих документах практично не вирішене питання, повязаного із доступом до державних інформаційних ресурсів. Спробуємо дослідити цю проблему.

Обовязковим елементом будь-яких правовідносин, в тому числі і інформаційних, є його субєкти. За загальним правилом, субєктами правовідносин можуь бути фізичні, юридичні особи і держава. Кожен із цих субєктів, вступаючи в інформаційні правовідносини, набуває певні права і обовязки, які поряд із іншими елементами складають інформаційно-правовий статус субєкта.

Серед основних елементів інформаційного статусу можна виділити: наявність у субєкта інформації про себе (персональна інформація); інформація про субєкт, яку використовують інші особи; інформація про інших, яку використовує субєкт; інформація, що продукується субєктом; інформація про навколишнє середовище; інформація, що обовязково подається до уповноваженого органу та інше.

Інформаційно-правовий статус може бути мінімальним (звичайним) або розширеним, який існує в тому випадку, коли субєкт вступає у специфічні інформаційні відносини, які складають сферу його професійної діяльності (наприклад, інформаційно-правовий статус журналіста порівняно із статусом звичайної особи; статус інформаційного агенства і іншої юридичної особи). Відповідно по відношенню до всіх субєктів правомірне використання терміну “інформаційна безпека” і “захист інформаційної цілісності”, що передбачає обмеження доступу до інформаційних ресурсів субєкта.

Але чи можна сказати, що правовий статус усіх субєктів інформаційної діяльності носять рівнозначний характер? Мабуть ні, бо все ж основним “носієм” інформації, через який вона завжди опосередковується є людина. І юридична особа і держава можуть мати персональні дані, але ж весь процес руху інформації у суспільстві опосередковується людиною. Саме тому інформаційні відносини, опосередковуючись людиною, переважно носять приватно-правовий характер. Звичайно, це не означає відсутності значного впливу держави на інформаційні відносини в суспільстві. Але людина, як першоджерело будь-якої інформації, і її інтереси, все ж переважають інтереси держави.

Чи має держава “право на приватність”? Мабуть, ні. Держава зацікавлена в збереженні “своєї” інформації недоступною, але не стільки від своїх громадян, скільки від інших держав. Відповідно, коли підходити до інформаційно-правового статусу держави та фізичної чи юридичної особи, потрібно використовувати різні критерії. Якщо екстраполювати поділ у цивільному праві юридичних осіб на осіб публічного і приватного права, то для держави та її органів підходить принцип “дозволено лише те, що зазначено в законі”, а для фізичних та юридичних осіб “дозволено все, що законом не заборонене”.

Ця відмінність у підході до статусу має надзвичайно важливий практичний аспект. Особливо яскраво це проявляється під час визначення статусу конфіденційної інформації.

Згідно ст. 30 Закону України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 року конфіденціальна інформація (в нормативних актах, які приймались згодом використовується більш вдалий термін – “конфіденційна”) - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Згідно ч. 2 цієї ж статті громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденціальної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Правовий статус конфіденційної інформації за законодавством України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок