Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Щодо визначення терміна „нелегальний мігрант” у чинному законодавстві

Щодо визначення терміна „нелегальний мігрант” у чинному законодавстві

Назва:
Щодо визначення терміна „нелегальний мігрант” у чинному законодавстві
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,53 KB
Завантажень:
20
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Після економічної кризи 1973 р. європейські країни практично згорнули програми наймання робочої сили в країнах Третього світу, розгорнуті після Другої світової війни для відновлення Європи. Але це призвело до того, що потоки економічних мігрантів порівняно швидко перетворилися в потоки осіб, що шукають притулок на Заході.

В останнє десятиліття стали згортатися і гуманітарні програми з прийому жителів азіатських і африканських країн, що бажали урятуватися від реальних або придуманих погроз своєму життю в Європі.

Обмежувальні міри, введені за останнє десятиліття промислово розвиненими державами, призвели до незапланованих результатів. Жителі країн Азії і Африки завзято продовжували прагнути проникнути в Європу. Але відносно відкритий потік, що піддається підрахунку пошукачів притулку, перетворився в сховане пересування незаконних мігрантів, яких важко можна враховувати і контролювати. Закриття кордонів промислово розвиненими державами загнало міграцію в підпілля, змусивши її прийняти форми, що найбільше загрожують саме тим країнам, які мають нещастя перебувати на шляху руху нелегалів у Західну Європу. До таких країн належитть і Україна.

Незаконні мігранти, що користуються „прозорістю” наших східних кордонів, намагаються перебратися через Україну на Захід. Вони перебувають на території держави переважно без належних документів, намагаються перетнути кордон нелегально. З наростанням нелегальної імміграції в Україну пов’язана загроза загострення криміногенної, санітарно-епідемічної, соціальної та демографічної ситуації.

В Україні росте розуміння необхідності протидії незаконної міграції. Звітність Державного департаменту зі справ громадянства, імміграції й реєстрації фізичних осіб МВС України передбачає наявність відомостей про виявлених нелегальних мігрантів. Разом з тим виникає питання, кого саме органи внутрішніх справ визначають як нелегальних мігрантів?

Метою даної статті є спроба обґрунтувати недоцільність застосування терміна „нелегальний мігрант” і запропонувати інші визначення суб’єктів незаконної міграції в Україні, які дають можливість оцінювати їх дії, виходячи з існуючих правових норм.

За загальним правилом, нелегальним мігрантом визнається особа, що незаконно перетинає державний кордон країни, тобто особа, що залишає територію однієї держави і здійснює переміщення на територію іншої шляхом самовільного (без відповідного документа або дозволу) перетину державного кордону певної країни (1, с. 296, 297).

Відповідно до існуючої термінології, учасниками міграційних процесів є мігранти (від лат. migrans, migrantis – переселенець; той, хто переселяється) – особи, які здійснюють міграцію, тобто перетинають державні або адміністративно-територіальні кордони з метою зміни місця проживання назавжди або на певний час [2, с. 130–133].

При існуючому різноманітті класифікацій видів міграцій в них усіх дотримуються деяких загальних положень.

Залежно від того, чи перетинаються при міграції державні кордони, її ділять на внутрішню та зовнішню.

Внутрішня міграція є переміщенням (переселенням) населення усередині країни. Якщо вона відбувається в межах адміністративно-територіальних одиниць, то ділиться на внутрішньообласну і міжобласну, внутрішньорайонну і міжрайонну, міжсільську і міжміську.

Зовнішня, або міжнародна, міграція пов’язана з перетинанням державного кордону. Такого роду міграцію розділяють на міжконтинентальну і внутрішньоконтинентальну. До її видів належать імміграція і еміграція. Тут міграція є більше широким родовим поняттям, а імміграція та еміграція – видовими.

Імміграція (від лат. immigratio, вселяюся) – в’їзд іноземців у чужу країну на тривале або постійне проживання (2, с. 120).

Еміграція (від лат. emigratio, виселення, переселення) – переселення, змушене переміщення або добровільне з своєї вітчизни в іншу країну [2, С.115].

Із правового погляду міграції можна розділити на два види:

1) законна міграція, що відбувається відповідно до загальновизнаного міжнародного і національного законодавства;

2) незаконна (нелегальна) міграція, що відбувається з порушенням загальновизнаних міжнародно-правових норм і національного законодавства.

При дослідженні незаконності міграції із правового погляду нас повинно цікавити порушення правових норм, що регулюють переміщення індивіда – суб’єкта правовідносин, і його статус, що виникає внаслідок такого переміщення, а також зміни цього статусу в ході або в результаті переміщення. Колізії виникають між правом індивіда на свободу пересування і правом держави на регулювання такого переміщення своєю територією, яке починається з перетинання державного кордону.

Міграція як сама по собі не є правопорушенням. Міграція – визначальна риса життя людини як біологічного виду. Будь-яка людина, якщо вона не прикута до постелі хворобою, протягом свого життя постійно переміщується.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Щодо визначення терміна „нелегальний мігрант” у чинному законодавстві

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок