Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Формування інформаційного законодавства України: проблемні аспекти

Формування інформаційного законодавства України: проблемні аспекти

Назва:
Формування інформаційного законодавства України: проблемні аспекти
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,84 KB
Завантажень:
48
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
На нинішньому етапі розвитку українського суспільства існують певні проблеми щодо інтеграції України у світовий інформаційний простір. Однією з умов інтеграції до інформаційного суспільства є розроблення нових нормативно-правових актів про дотримання європейських інформатизаційних та інформаційних стандартів в Україні, які суттєво впливають “…на законодавче врегулювання відносин між громадянами і державою, громадянами і комерційними структурами тощо, тобто інформаційні відносини є, з одного боку, зовнішнім проявом будь-яких відносин у житті країни та її громадян, а з іншого – основою, на якій вибудовується законодавство в інших сферах” [1].

На нашу думку, необхідно звернути увагу на досягнення стабільності та узгодженості законодавчих актів, забезпечення оптимальної відповідності законів та інших нормативних актів. В тому числі питання, що регулюють інформаційні відносини в Україні, а також послідовність реалізації принципу наукової нормотворчої діяльності, котра полягає в тому, що при підготовці та прийнятті нормативно-правового акту потрібно проводити аналітичне дослідження правового регулювання певних груп суспільних відносин.

Для фахівців у сфері інформатизації, інформатики, правової інформатики це – інформація для роздумів і дискусій. Для правників – база формування інформаційного права, законодавства у сфері інформації та інформатизації.

Ці питання є новими для України, яка тільки почала робити нові кроки на шляху входження до Європейського світового простору і тому велика кількість питань ще не досліджена. Одним із питань є недостатньо гармонізована з вимогами Європейського Союзу нормативно-правова база України. Хоча багато що зроблено в цьому напрямі такими вітчизняними дослідниками, такими як: В. Брижко, В. Гавловський, Р. Калюжний, С. П. Ріппа, Л.А. Савченко, В. Цимбалюк, В. Шамрай, М. Швець, В. Шкарупа, Ю.В. Яцишин та ін., а також російськими – Г. Артамонов, І. Бачило, В. Іноземцев, В. Копилов, В. Отрековський, А. Ракітов, І. Сиголян, С. Черемкін тощо.

Як свідчить історія розвитку земної цивілізації, інформатизація (удосконалення спілкування, комунікації між людьми за допомогою досягнення науки і техніки) не має меж. Не залишилася поза цим процесом і Україна. В організаційно-правовому аспекті це знайшло відображення в юридичному забезпеченні інформатизації. З часу проголошення 24 серпня 1991 року державної незалежності України створюється національна система законів та підзаконних нормативних актів щодо правового регулювання суспільних інформаційних відносин, в тому числі процесу інформатизації [2].

Національне (державне, публічне) право має значний масив нормативних (законів та підзаконних) актів, які прямо чи опосередковано регулюють суспільні інформаційні відносини в Україні. За підрахунками науковців кількісний склад нормативних актів органів державної влади у цій сфері характеризується такими показниками: 262 Закони, 290 Постанов Верховної Ради (нормативного змісту), 379 Указів Президента, 90 розпоряджень Президента, 1160 постанов Кабінету Міністрів, 208 розпоряджень Кабінету Міністрів, більш ніж 1100 нормативних актів міністерств і відомств [3].

Ситуаційний підхід до формування інформаційного законодавства України зумовив ряд проблем. Наприклад: відсутність легальної, чіткої, ієрархічної єдності законів, що викликає суперечне тлумачення при застосуванні норм у практиці та інші.

Як зазначають вітчизняні вчені, такі, як Калюжний Р., Гавловський В., Цимбалюк В., Гуцалюк М. [2], сукупність правових норм у сфері інформації та інформатизації, визначених у підзаконних актах, досягли за кількістю критичної маси, що зумовлює можливість і необхідність виділення їх в окремий, автономний, міжгалузевий інститут права – інформаційне право, та відповідну легальну систематизацію інформаційного законодавства.

Активний розвиток інформаційних відносин та процесів, а також збільшення законодавчої бази, направленої на їх регламентацію, обумовлює становлення та розвиток такої комплексної галузі права, як інформаційне. Складовими інформаційного права є правові інститути, сукупність інформаційно-правових норм, що регулюють однорідні суспільні відносини в інформаційному просторі. Зокрема, в їх складі потрібно виділити інститути: інформаційних ресурсів, державної таємниці, конфіденційної інформації, захисту інформації, відповідальності за скоєння правопорушень та інші.

В нашій державі інформаційне право як галузь права, незважаючи на численні пропозиції з боку вітчизняних науковців, почало формуватися лише після вольового рішення парламентарів, а приводом для цього стала необхідність чіткого правового регулювання діяльності засобів масової інформації. Не ставлячи під сумнів важливість цієї проблеми, необхідно все ж таки зазначити, що інформаційне право має на меті не лише регулювання діяльності засобів масової інформації, а й соціальних відносин у сфері обігу інформації [4].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Формування інформаційного законодавства України: проблемні аспекти

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок