Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> До раціоналізації законодавчого процесу

До раціоналізації законодавчого процесу

Назва:
До раціоналізації законодавчого процесу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,17 KB
Завантажень:
22
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Актуальність проблеми удосконалення законодавчого процесу в Україні навряд чи потребує розгорнутого обґрунтування, враховуючи досить низький рівень якості законодавства, що слугує критерієм істини в даному питанні. Те, що останнім часом дехто намагається видати за ефективний законодавчий процес, не витримує критики.

Насамперед необхідно зазначити, що в державі досі не створена чітка і послідовна система законотворення. Започаткована понад п’ять років тому практика планування законодавчої діяльності не знайшла розвитку і зараз фактично забута. Існуюче законотворення обслуговує переважно кон’юнктурні інтереси окремих впливових політичних груп, що знаходяться при владі. Цим визначаються зміст і форма законодавчого процесу, його «технологія», порядок розробки, розгляду та ухвалення законів. Хаотичні спроби прийняття «у пожежному порядку» низки кодексів лише підтверджують висновок про відсутність свідомого підходу до систематизації законодавства. У національній правовій системі панує безладдя, про яке юридична практика могла б сказати парламентарям значно більше, ніж здається на перший погляд. А головне, важко уявити перспективу поліпшення цієї ситуації, оскільки у парламенту, схоже, немає задовільного розуміння шляхів удосконалення вітчизняного законодавчого процесу.

Справа, на мій погляд, не в тому, що парламент постійно знаходиться у вирі політичних баталій (це явище нормальне для перехідного суспільства); справа також не в тому, що конституційний статус Верховної Ради України «скорочено» настільки, що виключаються реальні можливості організувати нормальний законодавчий процес. За будь-яких умов зберігається можливість для певного вдосконалення останнього. Адже попри усі політичні протистояння і конфлікти є дещо загальне в законодавчому процесі, що не залежить від політичних уподобань керівництва парламенту, більшості або меншості у Верховній Раді. Усталені, об’єктивно сущі моменти законодавчого процесу як юридичної діяльності, спрямованої на вироблення законів держави, можна знайти в будь-якій державі за різних умов її існування. Перш ніж здобути остаточну формулу та обов’язкову силу, кожний закон, як уже давно помічено, повинен пройти декілька стадій: законодавчу ініціативу, або почин, обговорення, затвердження та оприлюднення. Ці чотири моменти завжди присутні в усіх державах, незалежно від їх державного устрою та форми правління. Питання полягає в тому, які особи та установи відіграють діяльну роль у кожному з цих моментів.

Під загальним у законодавчому процесі, про що йдеться, ми розуміємо, зокрема, технологію законотворення, проблеми юридичної техніки, без опанування вихідних засад якої та без її вдосконалення наявність стабільної парламентської більшості або навіть монолітна єдність усього складу Верховної Ради України ще не гарантує створення якісної законодавчої бази. Можна сформувати законодавчий орган з єдиною політичною волею та безконфліктною організацією законодавчого процесу (згадаємо, наприклад, Верховну Раду УРСР 80-х років). Але що робити цій єдиній волі й безконфліктній організації без знання суті справи, без вміння користуватися правотворчою технікою, без раціональної та продуктивної обробки законодавчого матеріалу?

Звичайно, від суб’єктів законодавчого процесу та умов їх діяльності залежить вибір певних засобів і способів використання законодавчої техніки. А проте, ці засоби не є довільним витвором законодавця, вони зумовлені загальними вимогами процесу вироблення закону і є об’єктивними факторами цього процесу.

Очевидно далі, що проблема вдосконалення законодавчого процесу не може комплексно вирішуватися без здійснення парламентської реформи; а остання, в свою чергу, передбачає ряд конституційних змін, спрямованих на впорядкування відносин Верховної Ради України з Президентом України, урядом, Конституційним Судом тощо, тобто вимагає вдосконалення існуючої в державі форми правління. Не менш зрозуміло й те, що це справа не одного року… Наочним свідченням є запропонована Президентом України так звана «конституційна реформа», що передбачає зміни форми правління, перерозподіл повноважень, включаючи законодавчі, між главою держави та парламентом, однак залишає поза увагою важливі питання вдосконалення загальних моментів законодавчого процесу.

У зв’язку з цим постає питання: чому необхідно відкладати вирішення проблем раціоналізації законодавчого процесу на майбутнє? Адже й сьогодні в такій раціоналізації об’єктивно заінтересовані усі без винятку політичні сили, які претендують на завоювання більшості місць у наступному складі Верховної Ради України (хоча б тому, що в разі успіху на виборах їм самим доведеться витрачати значні сили й час на прибирання «законодавчих руїн» та упорядкування «процедурних хащ», залишених нинішнім парламентом; а виборців процес удосконалення «засобів парламентського виробництва» цікавить в останню чергу, їм потрібен продукт законодавчої діяльності).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: До раціоналізації законодавчого процесу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок