Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Удосконалення механізму адміністративно-процесуальної діяльності органів державної податкової служби України

Удосконалення механізму адміністративно-процесуальної діяльності органів державної податкової служби України

Назва:
Удосконалення механізму адміністративно-процесуальної діяльності органів державної податкової служби України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,29 KB
Завантажень:
27
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Аналіз адміністративно-правової діяльності в Україні показує, що в процесі доказування виникають певні помилки в діяльності юрисдикційних органів при встановленні ними фактичних обставин справи про адміністративне правопорушення. Зазначена проблема є характерною і в діяльності органів державної податкової служби.

Вивчення матеріалів адміністративно-правової діяльності та науково-практичної літератури із зазначених питань дає підставу стверджувати, що проблема, пов’язана зі збиранням та оцінкою доказів, досліджена недостатньо і на сьогодні відсутні науково-обгрунтовані рекомендації із зазначених питань.

Результати досліджень доводять, що специфіка розгляду справ виключає автоматичне перенесення кримінально-процесуальних методів на організацію роботи з адміністративними доказами. При веденні справ про адміністративні правопорушення не застосовуються, наприклад, такі засоби отримання доказової інформації, як допит, очна ставка, обшук, виїмка тощо.

Особливим видом доказів при веденні у справах про адміністративні правопорушення є фактичні дані, що вміщені в протоколі про адміністративне правопорушення. На відміну від інших джерел доказів, згаданих у ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначений протокол виступав комплексним джерелом доказової інформації. Стаття 256 КУпАП визначає вимоги до змісту протоколу.

Відповідно до чинного законодавства протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати уповноважені посадові особи податкових органів.

Протокол направляється органу (посадовій особі), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення (ст. 254, ст. 257 КУпАП).

В адміністративних справах, що стосуються інтересів, прав громадян і посадових осіб, показання свідків є видом доказів, який найчастіше зустрічається у практичній діяльності відповідних органів.

Свідком в адміністративному процесі може бути будь-яка осудна особа, здатна до запам’ятовування і відтворення життєвих фактів і ситуацій.

За допомогою показань свідків правозастосовчий орган встановлює необхідні для правильного рішення справи дані про події і дії, що збереглися в пам’яті людей.

Відсутність можливості одержання необхідних показань свідків або одержання помилкової інформації з адміністративної справи може призвести до прийняття необґрунтованого правозастосовчого акта, до порушення чи обмеження прав і законних інтересів громадян.

Як видно з результатів проведених досліджень, для створення належних умов для роботи органів управління щодо оперативного виконання та встановлення істини по справі доцільно встановити правову відповідальність свідків за відмову від показань і надання ними свідомо помилкових показань.

Змістом показань свідків є сприйняті ними обставини, що підлягають встановленню і перевірці в конкретній адміністративній справі.

Необхідно зазначити, що суди й адміністративні органи при запереченні порушником своєї провини, як правило, дуже рідко викликають понятих для перевірки правильності складеного акта і відповідності наявних в акті записів даних фактичному положенню справи.

Велике значення має участь понятих у складанні акта, що фіксує подію (факт, стан). Зазначений акт стає підставою для застосування диспозиції адміністративно-правової норми.

Свідчення про обставини, що підлягають доведенню в адміністративній справі, можуть бути отримані як від осіб, які своїм підписом свідчать про законність і вірогідність вчинених процесуальних дій посадової особи (понятих), так і від осіб, які не беруть участі у здійсненні цих дій.

Оскільки основне призначення адміністративного процесу – застосування диспозиції адміністративно-правової норми, то головну увагу в показаннях свідків займають свідчення, на підставі яких виноситься акт, що задовольняє вимоги особи, зацікавленої в результаті справи.

При застосуванні санкції адміністративно-правової норми одні показання свідків можуть бути обвинувальними, інші – виправдувальними.

Результати досліджень показують, що сформована практика відмови від використання доказів показань свідків без вказівки джерел одержання інформації цілком правильна.

Професор А.О. Селіванов у своїх роботах акцентує увагу на юридичному змісті поняття „розсуд державних органів”. При цьому розсуд за законом – це умова прийняття фізичними і юридичними особами сили застосування заходів впливу з боку державних органів [1]. Аналіз змісту законів, постанов та інших актів, прийнятих Верховною Радою України на п’ятій сесії (січень-липень 1992 р. – частина 2. – С. 341) вказує на присутність вольової сторони співвідношення доцільності та законності, здатності та можливості вольового впливу на управлінські відносини, що дозволяє органу державної виконавчої влади досягати певних результатів у виявленому інтересі [2].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Удосконалення механізму адміністративно-процесуальної діяльності органів державної податкової служби України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок