Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття інформаційного права

Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття інформаційного права

Назва:
Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття інформаційного права
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,99 KB
Завантажень:
69
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Формування інформаційного суспільства на сьогодні є однією із актуальних проблем держави та суспільства, вирішувати яку потрібно так, щоб Україна посіла гідне місце в інформаційному просторі, як того вимагають демократичні принципи держав-учасниць Євросоюзу.

Для цього необхідно звернути увагу на рівень демократії у нашій країні, оскільки саме він потребує більшого захисту та упорядкованого руху інформації у суспільних відносинах. Перехід України від індустріального до інформаційного суспільства зумовлювався значним накопиченням нормативного масиву, що дозволяє ряду політиків, науковців, юристів висловити думку про можливість відгалуження зазначених вище матеріалів і на підставі цього групування його в окрему галузь – інформаційне право.

Виділення інформаційного права як наукового напряму відбулося завдяки прийняттю 8 постанови Верховної Ради України „Про підсумки парламентських слухань „Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні” (від 16.01.2003 р. № 441 - IV) [1], а також постанови Президії ВАКу України (від 21.05.2003 р. № 26-11/5,) [2], постанови Президії Верховної Ради України „Про розробку пакета проектів законів з проблем інформатизації і захисту інформації” (від 24. 03 1992 р. № 2212-ХII) [3], завдяки чому до паспорта спеціальності з юридичних наук – 12.00.07 – внесені доповнення щодо інформаційного права [4].

Ідеєю щодо підтримки нового напряму дослідження займались такі вітчизняні вчені, як В. Брижко, Б. Беспала, В. Гавловський, А. Гальчинський, В. Речицька, А. Коюдюка, Р. Калюжний, В. Цимбалюк, М. Швець Г. Шевченко та багато інших науковців. Серед російських учених – це Г. Артамонов В. Іноземцев, А. Ракітова, В. Копилов, І. Сиголян, С. Черемків та ін.

Необхідно зазначити, що визначення поняття „інформаційне право” у вітчизняній науці до цього часу не існує, що, у свою чергу, створює ряд проблем – перешкоджає співвідношенню з іншими галузями права.

Вважаємо, що для того, щоб дати визначення поняття „інформаційне право”, необхідно дослідити історію виникнення цього поняття, але спочатку звернемо увагу на поняття „інформація”.

З появою нових інформаційних технологій, зв’язку, системи телекомунікації інформація стає постійним і необхідним атрибутом забезпечення діяльності держави, юридичних осіб, громадських організацій та громадян.

Поняття інформації неодноразово змінювалось, його межі то розширювалися, то звужувалися. Спочатку під цим терміном розуміли „уявлення”, „поняття”, згодом – „відомості”, „передачу повідомлень”. Уперше термін „інформація” знайшов своє відображення у математичній теорії інформатики і теорії передачі даних каналами зв’язку Клода Шеннона (1948), у якій він під „інформацією” розумів усі види повідомлень. К. Шеннон разом з У. Уівером запропонували імовірні методи для визначення кількості інформації, що передається. Однак такі методи описують лише знакову структуру інформації, не торкаючись її змісту.

Згодом під інформацію почали розуміти вже не будь-які відомості, а лише ті, які є новими та корисними для прийняття рішення, що забезпечить досягнення мети управління. Інші відомості не вважались інформацією.

Розглядаючи інформацію як предмет правовідносин у правовій системі, предмет взаємовідносин між державою та юридичними і фізичними особами, доводиться повертатися до вихідних визначень інформації. Прикладом може стати визначення, яке запропонував С.І. Ожегов. На його думку, інформація – це: 1) відомості про навколишній світ і процеси, що в ньому відбуваються; 2) повідомлення про стан справ, про стан чого-небудь. І це правильно, адже більшість суспільних відносин виникає саме щодо отримання інформації (відомостей і повідомлень), під час її створення, розповсюдження, перетворення та споживання.

Подібні визначення давали й інші науковці. Так, В. Ровенський, А. Уємов, Є. Уємова під інформацією розуміють повідомлення про події, що відбуваються як у зовнішньому (відносно системи) середовищі, так і в самій системі. С.Ф. Анісімов вважає, що „інформацією називається будь-яке повідомлення або передача відомостей про будь-що, що заздалегідь не було відоме”.

Однак були і більш витончені ідеалістичні інтерпретації поняття „інформації”. Відомий дослідник К. Фон Вайцзекер у своїх працях розкриває його за допомогою іншого поняття – „форма”, тобто стверджує, що маса й енергія еквівалентні інформації. На думку А. Блока, Г. Гунтера, П. Снайдера, інформація є взагалі чимось третім, „нейтральним”, „проміжним” між духом і матерією [5].

До речі, сьогодні під інформацію можна розглядати як перспективний та швидко прогресуючий напрям наукових досліджень, які мають свій предмет, завдання, методи дослідження.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Теоретико-методологічні підходи до визначення поняття інформаційного права

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок