Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах

Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах

Назва:
Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,19 KB
Завантажень:
41
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Історія становлення системи оподаткування свідчить про те, що воно неминуче пов’язане з питанням її удосконалення. Відомо, що основні принципи оптимального оподаткування розроблені ще А. Смітом (1723–1790 рр.), який запропонував чотири податкових принципи. Вони відображають умови, необхідні буржуазії як платнику податків та спрямовані проти свавілля й невизначеності в податковій системі. Кожен мав платити по можливості, податок мав бути точно визначеним і гранично ясним для платника та стягуватися у спосіб найбільш вигідний для нього [9]. Згодом це питання уже в умовах ринкової економіки вивчали такі відомі сучасні економісти, як Р.Мардесен, О. Міллер, Р. Стігліц, Г. Лінвурд, А. Лаффер, Р. Денберг, Р.Дорнбуш, К. Коттке, М. Шніцер, Р. Філіпс, С. Фішер та інші.

Вивчення та аналіз попередніх досліджень дозволяють згрупувати основні принципи оптимального оподаткування в такому вигляді:

1. Оподаткування повинно ґрунтуватися на принципі соціальної справедливості. Цей принцип реалізується не через пошук і впровадження найбільш „справедливого” податку, а шляхом поступового встановлення оптимальної структури податкової системи, що має максимально задовольнити всі верстви населення. Порушення принципу соціальної справедливості призводить до напруженості в суспільстві, до труднощів в економіці, негараздів у духовній сфері [5].

2. Оподаткування не повинно бути надмірним. Яка б не була скрута в державі у фінансах, податки не повинні підривати зацікавленість платників у господарській діяльності. Надмірні податки, по-перше, призводять до звуження податкової бази внаслідок зменшення обсягів виробництва і доходів, по-друге, змушують підприємців уникати сплати податків. Про це красномовно свідчить „крива” Лаффера [4].

3. Законодавчо повинно бути визначено, що один прибуток не повинен оподатковуватися більше одного разу, необхідно запобігати подвійному та багаторазовому оподаткуванню. Розвинені ринкові країни уже перейшли від податку з обороту до податку на додану вартість, впровадили диференційоване оподаткування розподіленої і нерозподіленої частин прибутку корпорації.

4. Система і процедура сплати податків мають бути економічно ефективними, простими і зручними для платників і економними для установ, що збирають податки. Це означає, що оподаткування повинно здійснюватись із мінімальними витратами як для держави, так і для платників.

5. Податкова система має бути гнучкою, легко адаптованою до зміни економічних і суспільно-політичних умов. Причому гнучкість оподаткування забезпечується насамперед через поступову зміну податкової системи. Такі заходи легше сприймаються населенням і приносять більше користі. Податкова реформа проводиться лише за нагальної необхідності.

6. Податкова система має відповідати принципу стабільності. Необхідно дотримуватися визначених на певний період орієнтирів у розвитку суспільства. Стабільність податкової політики, по-перше, дозволяє всім суб’єктам фінансових відносин мати сталі інтереси і виходячи з них вести перспективну фінансову політику. Коли податкова політика змінюється щороку, а то й декілька раз на рік, то це призводить до неврівноваженості й невпевненості у фінансовій діяльності підприємств, відлякує іноземних інвесторів. По-друге, стабільність податкової політики і системи оподаткування забезпечує високу ефективність роботи податкових органів, оскільки вони повинні мати певний час на освоєння механізму контролю за надходженням того чи іншого виду податку. Часті зміни в податковому законодавстві вносять плутанину як у роботу податкових органів, так і в облік доходів підприємців [4].

Принцип стабільності і гнучкості в оподаткуванні перебувають у діалектичній протилежності, і держава повинна забезпечувати оптимальні співвідношення між ними. Не може бути ідеальної системи оподаткування для усіх часів і країн. Однак не можна і безперервно змінювати податкову політику. І та, й інша крайність призводить до негативних результатів, які нині маємо в Україні.

8. Податкова система повинна відповідати критерію фіскальної достатності, залучати до державного бюджету доходи, достатні для задоволення потреб держави.

9. Податкова система щодо вимог суспільної справедливості повинна бути тісно пов’язана з принципом рівнонапруженості. Рівнонапруженість означає, що зобов’язання перед бюджетом установлюються для усіх платників згідно з їхніми можливостями і результатами діяльності [3].

10. Податкова система не повинна залишати сумніву у платників щодо неминучості сплати податків. Система штрафів і санкцій, притягнення до кримінальної відповідальності та громадська думка повинні бути такими, щоб несплата або несвоєчасна сплата податків, ухилення від їх сплати були менш вигідними, ніж своєчасне виконання обов’язків перед податковими органами [2].

Зазначені принципи обов’язково необхідно законодавчо забезпечити. Україні це доцільно зробити в проекті Податкового кодексу, з прийняттям якого не зволікати.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Ретроспективний аналіз системи адміністрування податків у розвинених країнах

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок