Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Реквізиція майна

Реквізиція майна

Назва:
Реквізиція майна
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,20 KB
Завантажень:
42
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реквізиція майна була відома ще римському праву. Однак під терміном “requisitio” (від лат. – вимога) [4, c. 609] у римському праві розумілося стягнення в дохід держави майна злочинця, який розшукувався [3, c. 274]. А під оплатним вилученням майна, лише у виняткових випадках, розумілося emptio ab invito [3, c. 250] (від лат. emptio – купівля; invito – всупереч волі).

Є підстави вважати, що виникнення реквізиції, у її сучасному розумінні, пов’язане із воєнною необхідністю. У статті 14 Литовського статуту 1529 року зазначалося, що у разі виникнення необхідності у певних припасах при здійсненні військової служби дозволялося вилучити це майно і оплатити його згідно з відповідною постановою [15, c. 73]. Артикул 19 Глави 5 „Прав, за якими судиться малоросійський народ” забороняв самовільне відбирання продовольства і фуражу у воєнних цілях. Воєнний характер був притаманний реквізиції і в російському дореволюційному праві. Стаття 139 глави VI книги XVIII Зводу законів визначала реквізицію як примусове набуття від населення всяких засобів, необхідних для задоволення потреб армії [6, c. 4]. Під реквізицією також розумілося „наряд місцевих жителів для проведення всякого роду робіт, вирваними воєнними обставинами”[6, c. 4], тобто існувала, так би мовити, трудова реквізиція. Загалом питання позбавлення права власності для воєнних потреб були в тогочасній літературі досить детально досліджені [8].

Реквізиція майна детально регулювалася законодавством УРСР. Так, 26 лютого 1921 р. був прийнятий Декрет Ради Народних Комісарів УССР „Про порядок реквізиції і конфіскації майна приватних осіб і товариств” [5, c. 290]. Пункт 3 даного декрету встановлював, що реквізиція проводиться лише у виняткових випадках не інакше, як за постановою Української Економічної Наради, яку виконують відповідні Губвиконкоми чи Відділи Управління. Аналогічні положення містилися в статті 165 Адміністративного кодексу УСРР від 12 жовтня 1927 року. Ця стаття також встановлювала, що реквізицію проводять адміністративні відділи округових виконавчих комітетів [1, c. 57]. Стаття 166 АК передбачала, що у місцевостях, в яких проголошено надзвичайний стан, реквізицію дозволялося проводити за постановами президій округових виконавчих комітетів чи військово-революційних комітетів при обставинах воєнного стану, з обов’язковим повідомленням про це Українську Економічну Нараду і з додержанням встановленого порядку, також передбачалося, що у постанові Української Економічної Наради про реквізицію повинно бути вказано, яке саме майно підлягає реквізиції [1, c. 57]. Пункт 6 Зведеного закону про реквізицію і конфіскацію майна, затвердженого ВЦВК і РНК РСФСР від 28.03.27, ще надавав таке право повітовим виконавчим комітетам також з подальшим повідомленням Економічної Наради РСФСР [13, c. 177].

Реквізиція також проводиться за умов воєнного стану. Так, наприклад, згідно з Указом Президії Верховної Ради СССР від 22 червня 1941 р. у місцевостях оголошених на воєному стані, воєнним властям надавалися необхідні повноваження для практичного здійснення надзвичайних заходів. Зокрема, проводити вилучення транспортних засобів і іншого необхідного майна для потреб оборони як у громадських і кооперативних організацій, так і в окремих громадян [2, c. 464], також проводилася реквізиція всіх радіоприймачів [9, c. 83]. Реквізиція під час воєнного стану проводилася і в інших державах. Наприклад, реквізиція морського транспорту у Великобританії під час Другої світової війни [16, c. 546].

У коментарі до статті 141 ЦК України 1963 року пояснювалося, що реквізиція проводиться у виняткових випадках на підставі постанови Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів УРСР, ця стаття була вилучена відповідно до Закону від 16.12.1993 “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів”.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України “Про власність” за обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій майно в інтересах суспільства за рішенням органів державної влади може бути вилучено (реквізовано) у власника в порядку і на умовах, встановлених законодавчими актами України з виплатою йому вартості майна в обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону. Реквізиція майна передбачається і Конституцією України, стаття 41 Конституції допускає відчуження об’єктів права приватної власності у випадках, коли воно проводиться в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Саме ця обставина відрізняє реквізицію від інших підстав позбавлення права власності [7, c. 470].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Реквізиція майна

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок