Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Регулювання донорства та трансплантації у законодавстві України

Регулювання донорства та трансплантації у законодавстві України

Назва:
Регулювання донорства та трансплантації у законодавстві України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,72 KB
Завантажень:
88
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Людина та її права є найбільшою цінністю у правовій та соціальній державі [1]. Захист цих прав повинен бути побудований на антропоцентричній природознавчій концепції, згідно з якою вирішення основних правових завдань повинно здійснюватися в інтересах людини. У системі гарантованих законодавством прав людини одне з найбільш важливих місць посідають її біологічні права.

Під біологічними правами людини пропонується розуміти визнані та закріплені у законодавстві права індивіда, що забезпечують різноманітні потреби людини як біологічної істоти у багатоманітті її зв’язків із суспільством та природою.

До таких біологічних прав необхідно віднести право на здоров’я. Одним зі складових елементів, що входить до регулятивної ланки права на здоров’я, є право на донорство та трансплантацію.

Регулювання системи відносин щодо реалізації права на донорство та трансплантацію у законодавчій системі України потребує свого удосконалення. Необхідність провадження своєчасних змін у структурі законодавства покликано створити перепони на шляху можливих зловживань на базі “неправової” реалізації цих прав. Іншими словами, якщо правовий механізм не відповідатиме “вимогам часу”, виникне можливість створення між суб’єктами соціальних відносин неправових зв’язків щодо тих чи інших благ.

Проблемам правового регулювання права на донорство та трансплантацію приділяють активну увагу вітчизняні та іноземні вчені-правознавці: Н.Б. Болотіна, З.В. Ромовська, В.К. Грищук, О.В. Тіхоміров, М.М. Малеїна, Г.М. Красновський, Т. Гурська,

М. Ардашева. Зазначені автори порушують проблеми правового регламентування донорства та трансплантації у галузях цивільного, кримінального, сімейного та медичного права.

Проте, не зважаючи на проведення значного науково-теоретичного аналізу питань, пов’язаних з донорством та трансплантацією, виникає цілий ряд проблем, пов’язаних з необхідністю удосконалення правового регулювання цього елементу права на здоров’я.

Однією з найважливіших є проблема узгодження змісту та систематизації нормативно-правового матеріалу, пов’язаного з зазначеними правами, що містяться у різних галузях права.

За рівнем правового регламентування у законодавчій системі можна виділити декілька елементів і сфер. Зрозуміло, що право на здоров’я та пов’язані з ним юридично значимі інтереси громадян втілюються певною мірою у більшості галузей права.

Так, питанням правового регулювання права на донорство та трансплантацію в межах цивільного права присвячено положення ст. 270 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) (Види особистих немайнових прав) – у контексті регламентування права на життя, права на охорону здоров’я; ст. 281 ЦК України (Право на життя); ст. 283 ЦК України (Право на охорону здоров’я); ст. 284 ЦК України (Право на медичну допомогу); ст. 289 ЦК України (Право на особисту недоторканість) – у контексті права розпоряджатися після своєї смерті органами та іншими анатомічними матеріалами тіла; ст.290 ЦК України (Право на донорство).

Правові норми, що мають відношення до донорства та трансплантації, містяться і у Сімейному Кодексі України. Зокрема, це положення ст. 123 Сімейного кодексу України (Визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка) [2]. Власне, проведення штучного запліднення та операції по імплантації зародка в організм жінки може здійснюватися лише в режимі реалізації права на донорство та трансплантацію.

У медичному праві – цій новій комплексній галузі права, що ще проходить етап свого становлення в Україні, міститься чи не найбільша кількість правових норм, що створюють систему правових гарантій реалізації права на донорство та трансплантацію. Особливостями правових норм медичного права є їх техніко-біологічний характер. Медичне право – це система правових норм, що регулює суспільні відносини, змістом яких є здійснюваний медичними працівниками за допомогою медичних засобів вплив на фізичний та психічний стан людини. А тому медичному праву притаманні специфічні риси. По-перше, наявність медичних спеціальних норм, пов’язаних з методикою лікування, встановленням ступеня втрати працездатності, проведенням медичних маніпуляцій, операцій на людині, штучним заплідненням, констатацією смерті. По-друге, у структурі медичного права значне місце посідають норми про соціальний захист особи при застосуванні до неї медичного впливу, зокрема при лікуванні лікарськими засобами, проведенні медичного втручання, обмеження щодо донорства. По-третє, це існуючий тісний зв’язок медичного права з моральністю та етикою [3].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Регулювання донорства та трансплантації у законодавстві України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок