Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії податкової міліції з органами внутрішніх справ України

Процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії податкової міліції з органами внутрішніх справ України

Назва:
Процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії податкової міліції з органами внутрішніх справ України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,68 KB
Завантажень:
22
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
У Кримінально-процесуальному кодексі України і його останніх варіантах проекту відсутня норма про взаємодію, про необхідність якої постійно дискутують науковці і практичні працівники, розглядаючи питання покращання боротьби зі злочинністю. Як зазначалося раніше, поняттю „взаємодія” приділялася у літературі значна увага, що стало причиною формулювання різних її визначень [1, с. 45; 2; 3; 4]. Порівняльний аналіз опублікованих визначень дозволяє, на нашу думку, виявити такі характерні ознаки, які є типовими для взаємодії правоохоронних органів:

– організаційна самостійність суб’єктів правоохоронних органів;

– їхня одноразова або продовжувана спільна діяльність;

– узгоджена мета, місце і час діяльності (співробітництва);

– об’єднання сил, засобів і методів із метою виявлення, швидкого і повного розкриття, розслідування злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожний, хто скоїв злочин, був притягнутий до відповідальності, а жодний невинуватий не був засуджений;

– забезпечення відшкодування шкоди, спричиненої злочином.

Перераховані ознаки дозволяють глибше пізнати сутність і властивості взаємодії органів податкової міліції та органів внутрішніх справ. В.Є. Караханов, зокрема, вважає, що сутність взаємодії – це „дійовий прояв цілісної системи” [5, с. 61]. Можна погодитися з думкою цього автора про дієвий системний аспект взаємодії, але ним не розкрито, про яку систему йдеться, не визначені елементи, що утворюють взаємодію як систему.

В.А. Захаров зазначає, що „ядром взаємодії між державними структурами є співробітництво, яке слід розглядати в якості сутності взаємодії” [6, с. 15]. Разом з тим В.А. Захаровим не визначена сутність, завдання, структура співробітництва та його практичної спрямованості. Наведені визначення, в даному разі – поняття взаємодії, у логіці характеризують як розумні, тобто такі, що потребують правозастосування в практичних цілях предметно-галузевої конкретизації.

С.І. Ожогов термін „співробітництво” тлумачить як „працювати, діяти разом, приймати участь в загальній справі” [4, с. 751].

Враховуючи викладене, на нашу думку, сутність взаємодії органів податкової міліції та органів внутрішніх справ при виявленні, розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів у сфері оподаткування полягає у співвідношенні, поєднанні в певних цілях і межах компетенції названих органів:

– їхньої оперативно-розшукової і кримінально-процесуальної діяльності при провадженні у кримінальних справах;

– використання чинним підрозділом правових, організаційних, тактичних повноважень у спрямуванні діяльності безпосередніх суб’єктів взаємодії відповідно до завдань попередження, розкриття і розслідування злочинів.

Враховуючи, що у літературних джерелах і відомчих нормативних актах загальноприйнятого визначення поняття взаємодії правоохоронних і державних управлінських і контролюючих органів, що на практиці породжують неточності і недоліки у її організації і формальному здійсненні, а також те, що у сучасних умовах у зв’язку з розповсюдженням організованої злочинної діяльності в різних сферах суспільних відносин набула актуального значення різноцільова співпраця не лише структурних функціональних підрозділів або відомств, а й у межах предметної компетенції усіх правоохоронних, контрольних та управлінських органів, на нашу думку, назріла необхідність: а) у теорії права розрізнити загальне визначення поняття „взаємодія”, визначення його ролі у правозастосовній практиці; б) виходячи із специфіки форм і завдань досудового слідства та повноважень суб’єктів, які його здійснюють, а також функціональних напрямів їхньої співпраці з оперативно-розшуковими і іншими підрозділами правоохоронних, контролюючих і державних органів управління, потрібно включити в чинний КПК України.

Підстави для здійснення узгоджених дій слідчих, оперативно-розшукових підрозділів органів податкової міліції і органів внутрішніх справ складають статті 94, 106, 114, 118 КПК України, п. 5 ст. 7 Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, ст. 4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, та ст. ст. 6 і 10 Закону України „Про міліцію”, а також відповідних відомчих і міжвідомчих правових актів. Об’єктивно це зумовлено тим, що діяльність окремих комерційних структур або підприємців супроводжується здійсненням ряду злочинів, що належать як до компетенції органів податкової міліції, так і органів внутрішніх справ. Злочини у сфері економіки, як правило, мають податкову спрямованість. Органи внутрішніх справ при проведенні оперативно-розшукових заходів і розслідуванні кримінальних справ про злочини, віднесені до їхньої підслідності, часто встановлюють ознаки скоєння податкових злочинів, але через відсутність достатньої слідчо-оперативної практики, навичок виявлення і збору доказів вони залишаються без потрібного опрацювання.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Процесуальні та непроцесуальні форми взаємодії податкової міліції з органами внутрішніх справ України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок