Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект

Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект

Назва:
Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,31 KB
Завантажень:
26
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Потреба в захисті прав і свобод людини та громадянина – це не примха, а об’єктивна реальність часу. Це, безперечно, стосується і забезпечення надійного захисту прав і свобод громадян при застосуванні до них працівниками міліції заходів забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення.

У сучасних умовах ці питання набули не тільки теоретичного, а й великого практичного значення, а деякі сторони такої діяльності потребують законодавчого врегулювання. Важливим, наприклад, є з’ясування і вирішення в законодавчому порядку такого питання, із якого громадського місця може бути доставлена особа, особливо коли вона скоїла проступок на ґрунті пияцтва й алкоголізму з проявами дрібного хуліганства, порушення правил руху та експлуатації транспортного засобу, а також порушення правил пожежної безпеки, оскільки на ці проступки припадає значна кількість зареєстрованих адміністративних правопорушень в Україні. Разом з тим, це питання раніше піднімалось вченими-адміністративістами М.І. Єропкіним і Л.Л. Поповим, адже останнє є необхідним елементом об’єктивної сторони складу таких проступків, як появу в громадських місцях. Проте, на нашу думку, доцільно визнати більш переконливу думку І.П. Голосніченка, який писав, що до громадських потрібно віднести місця спілкування людей з метою задоволення різноманітних життєвих потреб. Дане поняття одержало своє закріплення у відомчому нормативному акті, де під громадськими потрібно вважати місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб. Що стосується використання громадських місць, то воно може бути постійним, періодичним та одноразовим. До громадських місць постійного використання відносяться такі, в яких громадяни знаходяться постійно, незалежно від часу доби, пори року (вулиці, двори, під’їзди, вокзали, аеропорти тощо). Громадськими місцями періодичного використання визнаються магазини, кафе, бари, музеї та інші у період їх роботи, а також засоби громадського користування під час перебування в них пасажирів. Громадськими місцями одноразового використання необхідно вважати місця проведення одноразових громадських заходів (будівлі під час проведення в них зборів, ділянки лісу). Якщо правопорушення вчинені в місцях, які хоч і вміщують значну кількість людей, але відведені для їх проживання (хоча б тимчасово) і виконують функції житла (жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, будинків відпочинку тощо), то їх не слід враховувати як вчинені в громадських місцях. На нашу думку, об’єкти, які виконують функцію житла, необхідно віднести до таких, на які поширюється статус недоторканності. Оскільки в ст. 30 Конституції України записано, що кожному гарантується недоторканність житла, то не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку не інакше, як за вмотивованим рішенням суду.

У діяльності органів внутрішніх справ (міліції) ще можна спостерігати доставляння осіб, які скоїли проступки на ґрунті пияцтва й алкоголізму з проявами дрібного хуліганства, порушення правил пожежної безпеки тощо із місць постійного або тимчасового проживання (наприклад, за заявою осіб або особи, які проживають разом з правопорушником). Сьогодні це питання в чинному законодавстві не врегульоване, проблемним залишається й питання про можливі негативні наслідки для громадянина, відносно якого здійснюється доставляння із зазначених місць.

Важливим є питання забезпечення захисту прав і свобод громадян, до яких застосовується захід адміністративно-процесуального примусу міліцією, адміністративне затримання на стадії розгляду справ про адміністративні правопорушення. Згідно з діючим законодавством про адміністративні правопорушення, адміністративне затримання здійснюється з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення у випадку неможливості його складання на місці вчинення правопорушення (ст. 260 КпАП України). Адміністративне затримання як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення полягає в примусовому короткочасному обмежені волі, дій та переслідування правопорушника.

Адміністративне затримання, на відміну від доставляння, можна застосовувати не за будь-яке адміністративне правопорушення, а лише за деякі з них, що перераховані в ст. 262 КпАП України.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Проблеми удосконалення правового регулювання і практики застосування міліцією заходів адміністративного примусу: правозахисний аспект

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок