Головна Головна -> Реферати українською -> Право -> Проблеми розмежування власних і делегованих повноважень органів центральної та місцевої влади

Проблеми розмежування власних і делегованих повноважень органів центральної та місцевої влади

Назва:
Проблеми розмежування власних і делегованих повноважень органів центральної та місцевої влади
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,86 KB
Завантажень:
92
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Сьогодні одним із важливих питань у процесi державного будiвництва є визначення оптимального ступеня децентралiзацiї управлiння державою та її економiкою, а також чiтке нормативно-правове розмежування повноважень і видаткiв мiж органами центральної та мiсцевої влади.

Проблема розмежування повноважень органiв центральної та мiсцевої влади в Українi та необхiднiсть її вирiшення виникла разом із процесом вiдокремлення органiв мiсцевого самоврядування із системи органiв державної влади та закріплення їхньої компетенції в законодавстві. За часiв iснування Радянського Союзу органи мiсцевої влади розглядались як мiсцевi органи державної виконавчої влади, а їхня компетенцiя не вiдокремлювалася вiд компетенцiї центральних органiв влади, оскiльки була їхньою складовою.

Саме iснування системи органiв державної влади в такому виглядi та включення до її складу мiсцевих рад виключало необхiднiсть розмежування повноважень органiв централь-ної та мiсцевої влади, а вiдповiдно i видаткiв рiзних рiвнiв влади, оскiльки видатки мiсцевих органiв влади не вiдокремлювалися вiд видаткiв держави.

Науково-теоретичною базою статті є дослідження вітчизняних і зарубіжних учених: Л.К. Воронової, В.І. Кравченка, Ю.О. Крохіної, О.М. Горбунової, А.Д. Селюкова. Цих питань торкалися в дисертаційних дослідженнях такі вчені, як О.Б. Заверуха, О.О. Майданник, О.Б. Мечинський, А.С. Нестеренко.

Питаннями розмежування повноважень між центральними органами влади й органами місцевого самоврядування серед зарубіжних учених займався Р. Масгрейв. Він розробив класифікацію суспільних завдань, яка визначає доцільність закріплення тих чи інших функцій за відповідними рівнями управління [1, с. 251].

У дослідженнях багатьох учених постає проблема адміністративної децентралізації або деконцентрації і фінансової децентралізації як її різновиду. У зарубіжних країнах замість фінансової використовують термін „фіскальна децентралізація”. Основоположником ідеїфінансової (фіскальної) децентралізації був американський економіст Ч. Тібу, який обґрунтував її у своїй роботі „Економічна теорія фіскальної децентралізації в публічних фінансах: необхідність, джерела й використання” [2, с. 4–5].

Запровадження інституту делегованих повноважень в Україні є прикладом використання досвіду розвинених демократій. Він застосовується у багатьох цивілізованих зарубіжних державах, які мають значно більший порівняно з Україною досвід місцевого самоврядування і врегульований як нормами національного законодавства цих держав, так і міжнародними нормативно-правовими актами. Пункт 5 Всесвітньої Декларації місцевого самоврядування вказує на можливість центральних або регіональних структур державної влади передавати повноваження місцевим органам самоврядування [3, с. 65–69]. Європейська Хартія місцевого самоврядування (п. 5 ст. 4) додатково підкреслює, що при делегуванні повноважень центральними або регіональними органами місцеві органи самоврядування повинні, наскільки це можливо, мати свободу пристосування їхнього здійснення до місцевих умов [4].

Після проголошення незалежності в Україні постали питання запровадження політики фінансової децентралізації у світлі виходу її з-під жорсткого централізованого управління. Але цей процес був пов’язаний зі значними труднощами правового, економічного, організаційного й кадрового характеру [5, с. 102]. Причинами цих проблем є централізація системи державного управління та фінансової системи, що були притаманні колишньому СРСР. Тому для забезпечення ефективної політики децентралізації в Україні необхідно провести ряд реформ: адміністративну, бюджетну, податкову тощо.

Метою даної статті є завдання проаналізувати ступінь наукової розробки висвітлюваної проблеми та виробити пропозиції щодо вдосконалення чинного фінансового законодавства України.

В Україні інститут делегованих державою повноважень органам місцевого самоврядування був запроваджений Законом України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” [6, с. 907–940]. У цьому законі було вказано також, що делегування державою повноважень виконавчим комітетам відповідних рад супроводжується передачею їм фінансових, матеріально-технічних та інших засобів, необхідних для здійснення цих повноважень. Але ні самого поняття делегованих повноважень, ні вказівок на джерела фінансування здійснення цих повноважень закон не містив. Разом з тим зазначається, що здійснення делегованих органами державної влади повноважень є обов’язковим і за їх здійснення виконавчі комітети несуть відповідальність перед відповідною державною адміністрацією [7, с. 101–102].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Проблеми розмежування власних і делегованих повноважень органів центральної та місцевої влади

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок